ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/22460/25 пров. № А/857/8934/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудим Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі № 380/22460/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,
суддя у І інстанції Мричко Н.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 07 січня 2026 року,
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), у якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 03.10.2025 №134250013594 та рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.10.2025 №134250013594 про відмову у призначенні їй пенсії за віком;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 20.02.2000, з 02.02.2004 по 02.08.2004 та призначити пенсію за віком, починаючи з 26.09.2025.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі №380/22460/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 03.10.2025 №134250013594 про відмову призначенні пенсії позивачці.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.10.2025 №134250013594 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивачки, періоди отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 20.02.2000, з 02.02.2004 по 02.08.2004 та повторно розглянути заяву позивачки від 26.09.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, зокрема включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент отримання позивачкою матеріальної допомоги по безробіттю правові норми передбачали зарахування періоду отримання такої до загального трудового стажу.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком з 26.09.2025, то суд першої інстанції у задоволенні такої відмовив, оскільки призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень пенсійного органу.
Тому ефективним способом захисту порушених прав позивачки буде зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивачки від 26.09.2025 про призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням правової оцінки, наданої судом, та прийняти відповідне рішення.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачами.
ГУ ПФУ в Миколаївській області у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії позивачці встановлено, що під час призначення пенсії за віком до страхового стажу не було зараховано період роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 26.08.1983: отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 20.02.2000, з 02.02.2004 по 02.08.2004, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
ГУ ПФУ в Донецькій області у своїй скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, що зазначенні в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Миколаївській області.
06.03.2026 ОСОБА_1 подала відзив на апеляційні скарги, у якому просила апеляційні скарги ГУ ПФУ в Миколаївській області та ГУ ПФУ в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 26.09.2025, у зв`язку із досягненням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (60 років) звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивачки про призначення пенсії була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Миколаївській області та рішенням від 03.10.2025 №134250013594 позивачці відмовлено в призначенні пенсії.
23.10.2025 позивачка повторно звернулась до пенсійного орану із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивачки про призначення пенсії була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області, яке рішенням від 30.10.2025 №134250013594 відмовило позивачці в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Вважаючи такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом (абзац 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058).
У частині 4 статті 26 Закону № 1058 передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених вказаним Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Згідно із абзацом 1 пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Законом України від 25.03.2005 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №2505-IV) частину 1 статті 24 Закону № 1058 доповнено абзацом такого змісту: «Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу».
Разом із тим, частина 4 статті 24 Закону №1058 передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено такі види забезпечення за цим Законом:
- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
- допомога по частковому безробіттю;
- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Отже, законодавець розрізняє такі види допомоги, як допомога по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Статтею 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було встановлено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.
У статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було передбачено, що безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім`ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом. Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції від 29.05.2001) безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім`ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При цьому, відповідно до пункту «ж» частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, зокрема, включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу.
Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 03.10.2025 №134250013594 позивачці відмовлено в призначенні пенсії та до страхового стажу не зараховано періоди отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 20.02.2000, з 02.02.2004 по 02.08.2004, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.10.2025 №134250013594 позивачці відмовлено в призначенні пенсії та до страхового стажу не зараховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 26.06.2004, оскільки не зазначено вид матеріальної допомоги (в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації).
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 26.08.1983, позивачці:
- 25.08.1999 розпочато виплату матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до пп. 1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення», наказ №2690 від 25.08.1999;
- 20.02.2000 припинено виплату матеріальної виплати допомоги з безробіття відповідно до пп «з» п.1 ст.30 Закону України «Про зайнятість населення», наказ №350 від 21.02.2000;
- 02.02.2004 розпочато виплату матеріальної допомоги з безробіття відповідно до п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказ №НТ 040202 від 02.02.2004;
- 02.08.2004 припинено виплату матеріальної допомоги з безробіття відповідно до пп.12 п. 1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення», наказ №040802 від 02.08.2004.
Окрім того, в матеріалах справи містяться довідки Старосамбірського управління Самбірської філії Львівського обласного центру зайнятості №407, №408 від 23.10.2025, відповідно до яких підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно перебувала у Старосамбірському районному центрі зайнятості на обліку як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю у період з 25.08.1999 по 20.06.2004, з 02.02.2004 по 02.08.2004.
Апеляційним судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 від 26.08.1983 періоди отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 25.08.1999 по 20.02.2000, з 02.02.2004 по 02.08.2004 чіткі і не містять виправлень, з них можливо встановити дату початку і припинення таких виплат.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент отримання позивачкою матеріальної допомоги по безробіттю правові норми передбачали зарахування періоду отримання такої до загального трудового стажу.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішень ГУ ПФУ в Миколаївській області від 03.10.2025 №134250013594 та ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.10.2025 №134250013594 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком та такі підлягають скасуванню.
Доводи апеляційних скарг, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачами під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі №380/22460/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар