_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/32122/26
Провадження № 2/947/7205/26
УХВАЛА
про направлення справи для визначення підсудності
01.09.2026
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про направлення до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності цивільної справи №947/32122/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшла позовна заява, в якій просить: встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з жовтня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче судове засідання на 07.10.2026 року о 14 годині 00 хвилин.
26 серпня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі №947/32122/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
В обгрунтування заяви, зокрема, зазначав, що з інформації сайту Судової влади України стало відомо, що позивач ОСОБА_3 є секретарем Київського районного суду м. Одеси. На думку представника відповідача, секретар суду перебуває у постійних службових та особистих відносинах із суддями та керівництвом установи. Це викликає обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача щодо безсторонності розгляду справи та рівності сторін.
У зв`язку з наведеним, просить задовольнити заяву про відвід судді Куриленко Оксані Михайлівні з послідуючою передачею матеріалів позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі №947/32122/26 до Одеського апеляційного суду для розподілу справи до іншого суду.
Ухвалою судді Куриленко О.М. від 27.08.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі №947/32122/26, - відмовлено. Передано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко Оксани Михайлівни для розгляду іншому судді того ж суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу від 28.08.2026 року заяву про відвід судді Куриленко О.М. було розподілено судді Цирфі К.А.
Ухвалою судді Цирфи К.А. від 28.08.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючій судді Куриленко О.М. у цивільній справі №947/32122/26, - відмовлено.
Звертаючись до суду з заявою про направлення до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності цивільної справи №947/32122/26, представник відповідача ОСОБА_1 - Бондаренко Станіслав Григорович посилався на ст. 26 ЦПК України, зазначаючи, що позивач є працівником суду.
Згідно ч. 1 ст. 26 ЦПК України підсудність справи, у яких однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Суд звертає увагу, що цивільним процесуальним законом встановлено спеціальний порядок визначення підсудності цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя і ст. 26 ЦПК не стосується працівників апарату суду.
В той же час, згідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
Згідно до пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У своїй Рекомендації № R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (Принцип I(2)(d) Комітет Міністрів Ради Європи визначив, що судді повинні мати необмежену свободу вирішувати справи безсторонньо, у відповідності із своїм сумлінням та тлумаченням фактів згідно з чинними правовими нормами.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб`єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об`єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006, в справі «Фельдман проти України» від 08.04.2010).
У рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`активним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52).
За даних обставин, з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, у відповідності до правил суддівської етики, з урахуванням принципу цивільного процесуального права процесуальної економії, вважаю доцільним зазначену цивільну справу направити до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності.
Інші обставини, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 26 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Матеріали цивільної справи №947/32122/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - передати до Одеського апеляційного суду (65078, м.Одеса, вулиця Івана та Юрія Лип, 24А) для вирішення питання про визначення підсудності.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Куриленко