_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/31459/26
Провадження № 2-а/947/226/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2026 року м.Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Мальованого В.О. за участю секретаря Кушнір Є.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Гушан в особі представника Бардук Младена Валерійовича до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява, яка подана адвокатом Бардук М.В., від імені ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7501710 від 06.07.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.5 ст.121 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 липня 2026 року о 15 год. 47 хв. інспектором 1 взводу 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Кравцем Владиславом Андрійовичем, винесено постанову серії ЕНА № 7501710 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил користування ременями безпеки. В оскаржуваній постанові зазначено, що 06 липня 2026 року о 15 год 44 хв 43 с у м. Одесі, за адресою: дорога Овідіопольська, 110, ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив підпункт «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду справи на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки заперечує , з вказаною постановою не погоджується тому звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою від 14.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження . Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст..162 КАС України. Відзиву від відповідача на адресу суд не надходило. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності , позовні вимоги підтримав , наполягав на їх задоволенні. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Судом встановлено.
Згідно постанови серії ЕНА № 7501710 ОСОБА_1 06 липня 2026 року о 15 год 44 хв 43 с у м. Одесі, за адресою: дорога Овідіопольська, 110, керував автомобілем HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив підпункт «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду справи на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Правилами Дорожнього Руху ( ПДР ) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. У відповідності до вимог підпункту «в» п.2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Згідно ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (в тому числі, частини п`ятої статті 121). Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів. У даному випадку суб`єктом владних повноважень - Управлінням патрульної поліції Одеської області Департаменту патрульної поліції до суду не надано жодного доказу, на підставі якого на місці розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 інспектором поліції були встановлені обставини які зазначені у відповідній постанові на підставі яких було встановлено факт скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення.
Надані позивачем відеозаписи з відеореєстратора поліцейських не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з не пристебнутим ременем безпеки, тобто фактичних обставин, викладених в оскаржуваній постанові, та не містять доказу об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП. Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Таким чином судом визнається обов`язкова відповідність процесу розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів. У даному випадку патрульною поліцією не було доведено , на підставі належних та допустимих доказів наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не доведено факт здійснення правопорушення, що є підставою для суду задовольнити позов.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови. Матеріали, надані позивачем не містять доказів вручення постанови після розгляду справи ОСОБА_1 чи надсилання копії постанови позивачу поштою. З пояснень позивача копію постанови отримано його представником на запит адвоката лише 28.07.2026 року, що не спростовано відповідачем. Таким чином, суд вважає строк на оскарження постанови пропущений з поважної причини , а тому підлягає поновленню.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, у даному разі, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 коп. Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕНА № 7501710 від 06 липня 2026 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити . Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7501710 від 06 липня 2026 року, винесену інспектором 1 взводу 6 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області сержантом поліції Кравцем Владиславом Андрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 510,00 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108740, місце знаходження: 65114 м.Одеса вул..Академіка Корольова 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя В. О. Мальований