Справа № 308/12584/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якими визначено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
У справах даної категорії дослідити оригінали розписки є обов`язком суду, а не його правом, так як тільки у випадку наявності оригіналів цих документів може доводитись непогашене боргове зобов`язання відповідача.
Однак, у порушення зазначених вимог, до позовної заяви не додано оригіналу розписки від 25.03.2024 року.
Таким чином, з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу необхідно долучити до матеріалів справи оригінал розписки від 25.03.2024 року.
Разом з позовною заявою позивачем подано письмове клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач не має можливості сплатити судовий збір, у зв`язку із тяжким фінансовим становищем, яке зумовлене низькою пенсією у 5 036,93 грн., що підтверджується наданою довідкою.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 5 статті 136 ЦПК України передбачено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву,іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки),які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа,яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб,які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто, підставою для звільнення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дослідивши подане позивачем клопотання, суддя приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки належним чином не обґрунтоване, зазначені у клопотанні обставини належним чином не підтверджені, а згідно відповіді № 3255481 від 02.09.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів отриманих від податків, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи слідує, що позивач ОСОБА_1 має також інші джерела доходу, що приховала від суду, оскільки працює в Ужгородському міському терцентрі та отримує в середньому на місяць 20 тис. грн. заробітної плати, а безпосередньо перед зверненням до суду із цим позовом у липні 2026 року отримала заробітну плату у розмірі 47 048,79 грн., тобто може сплатити всю суму судового збору до звернення до суду із цим позовом, тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
У ч. 1 ст. 1 закону «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI наведено визначення поняття судового збору. Це платіж, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Враховуючи вищенаведене, позивачу слід сплатити судовий збір та надати документальне підтвердження суду.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що до позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Наумова