Справа № 527/2428/26
провадження № 2-а/527/24/26
УХВАЛА
01 вересня 2026 року суддя Глобинського районного суду Полтавської області Павлійчук А.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Амеліна Олена Сергіївна, 26 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» звернулася до Глобинського районного суду Полтавської області із указаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення № 532010[телефон приховано] від 15.07.2026 року про примусове видворення з України.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 10 Розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення та рішення про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб`єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.
Разом з тим, суд враховує, що згідно з п. 10 розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 № 38/77), оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб`єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 288 КАСУ визначено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
З викладеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про примусове видворення становить десять днів. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про оскаржуване рішення ОСОБА_1 дізнався 15.07.2026, що підтверджується його підписом у рішенні № 532010[телефон приховано] від 15.07.2026 року про примусове видворення з України.
Тобто, у цьому випадку строк для звернення з адміністративним позовом сплив 25.07.2026, однак, до матеріалів адміністративного позову не додано будь-яких доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачу слід надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом або вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення необхідно залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов згідно із вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 123, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. В. Павлійчук