ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/3879/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 (суддя Новікова Р.Г.; повне рішення складено 27.10.2025) у справі № 904/3879/25
за позовом Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» 485,33 грн трьох процентів річних та 2531,03 грн втрат від інфляції, нарахованих за неналежне виконання грошового зобов`язання зі сплати вартості користування вагонами.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків виконання відповідачем зобов`язання зі сплати вартості користування вагонами та збору за зберігання вантажу, що встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5112/24.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 27.10.2025 задовольнив позов у справі № 904/3879/25, стягнувши з Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» на користь Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 485,33 грн трьох процентів річних і 2531,03 втрат від інфляції.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням обов`язку зі сплати вартості користування вагонами, який починає свій перебіг після закінчення дводенного строку, відведеного замовнику на підписання наданих перевізником відомостей плати за користування вагонами і контейнерами та накопичувальних карток, що є передумовою для списання останнім зазначених у них сум грошових коштів з попередньої оплати, здійсненої замовником з метою оплати послуг перевізника.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 у справі № 904/3879/25 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник вважає, що ні умови договору про експлуатацію залізничної колії, ні Правила розрахунків за перевезення вантажів не встановлюють строк виконання обов`язку зі сплати вартості наданих залізницею послуг, тому початком перебігу строку прострочення виконання грошового зобов`язання є дата набрання рішенням суду законної сили, якими з нього стягнено їх вартість на користь перевізника.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Регіональна філія «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач вважає, що обов`язок зі здійснення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу виникає у замовника з моменту надання перевізником цих послуг, а не з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі про стягнення вартості цих послуг.
Скаржник зазначив, що рішенням господарського суду у справі № 904/5112/24 лише підтверджено порушення Публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг» обов`язку зі сплати Акціонерному товариству Українська залізниця» вартості послуг користування вагонами та зберігання вантажу, водночас їх сплата мала відбутися впродовж двох днів з моменту підписання замовником карток форм ФДУ-92, ГУ-46 та ГУ-46а, шляхом списання залізницею грошових коштів з попередньої оплати. Своєю чергою, вчасному списанню залізницею грошових коштів завадило зазначення замовником у цих документах зауважень (застережень), безпідставність чого встановлено вищевказаним рішенням суду.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 у справі № 904/3879/25.
Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» уклало 13.11.2017 з Публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг» (власник колії) договір № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4 договору).
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Замовник самостійно зобов`язаний визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до пункту 2.1.7 договору обов`язком замовника, зокрема є підписання не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомостей плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомосте плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, а у випадку оформлення зазначених документів в паперовій формі, на вимогу перевізника зобов`язаний підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
У травні 2023 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало Приватному акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» послуги з перевезення власних порожніх вагонів.
У зв`язку з тим, що вагони, які прибули на станцію призначення, Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг» своєчасно не забирало на власну залізничну під`їзну колію, залізницею складені акти загальної форми ГУ-23 № 2874 від 17.05.2024, № 2876, № 2881, № 2883, № 2894, № 2896 від 18.05.2024.
За час затримки вагонів з вини Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» нарахована плата за користування вагонами в сумі 23031,72 грн ( ПДВ), про що складені відомості форми ГУ-46 № 02069054, № 02069055, № 03069105, № 04069108, № 07069058, № 07069110, № 11069060, № 13069061, № 13069062, № 13069063, № 20059077, № 20059078, № 20059079, № 20059081, № 21059082, № 21059083, № 22059085, № 22059086, № 23059044, № 23059087, № 24059088, № 25069064, № 25069065, № 26059090, № 26059091, № 26059093, № 26059094, № 26059095, № 26059096, № 27059097, № 27059098, № 28059045, № 28059046, № 28059047, № 28059048, № 29059050, № 29059051, № 29059052, № 29059100, № 29059101, № 29059102, № 29059103, № 29059104.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг» підписало із запереченнями, відповідно до яких своєї вини в затримках вагонів не визнає та посилається на пункт 6.1 Договору про надання послуг.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 24.01.2025 у справі № 904/5112/24 стягнув з Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 23031,72 грн.
Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг» 11.02.2025 перерахувало Акціонерному товариству «Українська залізниця» 23031,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 600004524.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
За змістом статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, нормативні документи, що визначають, зокрема порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно із пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами) облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (зі змінами та доповненнями), розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Таким чином, обов`язок зі сплати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу у вантажовласника виникає з моменту надання таких послуг залізницею та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати, накопичувальних картках), а оплата цих послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Своєю чергою, підписання вантажовласником відомостей плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальних карток із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, позбавляє залізницю права списувати спірні суми із попередньої оплати.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до умов договору (пункт 1.4, 2.1.4, 2.1.7) та встановленого порядку розрахунків, на вантажовласника покладено обов`язок зі сплатити наданих послуг перевезення не пізніше двох робочих днів з моменту оформлення відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, чим спростовуються доводи апеляційної скарги, що сторони умови договору не встановлюють строк для оплати наданих послуг.
Встановленими обставинами справи підтверджується, що позивач нарахував плату за користування вагонами і контейнерами, відобразивши її у відомостях форми ГУ-46, здійснити яку відповідач мав не пізніше двох робочих днів з моменту складання форм ГУ-46, водночас списанню залізницею нарахованих сум грошових коштів з внесеної передоплати завадили зауваження (застереження) вантажовласника, зазначені у вказаних відомостях.
Апеляційний господарський суд зазначає, що безпідставність здійснення Публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг» зауважень у складених Акціонерним товариством «Укрзалізниця» відомостях форми ГУ-46, підтверджена чинними рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2025 у справі № 904/5112/24, спір за якою вирішено між тими ж сторонами, що і у даній справі.
Апеляційний господарський суд встановив, що плату за користування вагонами, відображену у формах ГУ-46, складених у період з 22.05.2024 по 25.06.2024, відповідач сплатив 11.02.2025, перерахувавши Акціонерному товариству «Українська залізниця» 23031,72 грн.
Таким чином, плата за користування вагонами внесена з порушенням строків, встановлених умовами договору та порядку розрахунків, оскільки здійснена пізніше двох робочих днів з моменту складання вищенаведених форм ГУ-46.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі № 910/4908/21 зазначав що положення статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України свідчать, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених положеннями статті 625 цього Кодексу, за час прострочення. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Апеляційний господарський суд зауважує, що за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, що виникло з підстав, які існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 у справі № 201/2288/20 (провадження № 61-7154св22).
Таким чином, висновки скаржника, що перебіг строку виконання зобов`язання з оплати вартості користування вагонами за час їх затримання бере свій початок з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду, є помилковим, оскільки зобов`язання грошового характеру виникли у даному випадку через неналежне виконання умов договору і не пов`язані із вказаним судовим актом, виданими з метою їх примусового виконання, тому обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних, нарахованих за порушення строків оплати вартості користування вагонами і контейнерами,.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд правильно визначив період порушення грошового зобов`язання, перебіг заборгованості з виконання якої у даному випадку розпочався на третій день з моменту оформлення залізницею відомостей форми ГУ-46.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 у справі № 904/3879/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 у справі № 904/3879/25 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору покласти на Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 02.09.2026
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ