ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
02.09.2026 Справа № 910/10564/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" від 1 вересня 2026 року про уточнення вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2026 року в справі № 910/10564/26 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Збагачувач" про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Збагачувач" (далі - Товариство) про зобов`язання останнього здійснити повернення матеріалу - рядового вугілля, у кількості 1 157,18 тонн, яке було передано відповідачу для переробки в рамках укладеного між сторонами договору на переробку рядового вугілля від 26 листопада 2024 року № 2611-24 п/р.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за наведеним позовом судом було встановлено, що позивач всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не вказав ціну його позову (з огляду на майновий характер заявлених Підприємством позовних вимог), а також не надав суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2026 року позовну заяву Підприємства на підставі статті 174 ГПК України було залишено без руху. Цією ж ухвалою позивачу надано п`ятиденний строк для усунення виявлених недоліків з дня вручення вказаної ухвали, а також роз`яснено спосіб їх усунення - шляхом подання до Господарського суду міста Києва оновленої позовної заяви із зазначенням у ній ціни позову; належних доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі; доказів направлення відповідачу поданих на виконання даної ухвали суду документів у визначеному законом порядку.
1 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати, у якому останній просив суд уточнити вимоги вищевказаної ухвали суду щодо необхідності зазначення ціни позову, оскільки, на думку Підприємства, заявлені позовні вимоги мають немайновий характер, а відтак позовна заява не має містити зазначення ціни позову.
Положеннями статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
За змістом вказаної норми, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Проте в поданому позивачем клопотанні міститься вимога саме про уточнення вимог ухвали суду, а не про роз`яснення вказаного судового рішення. У той же час, чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено такої процесуальної дії суду як "уточнення вимог ухвали".
Вказане клопотання не містить жодних посилань позивача на те, що зміст ухвали суду від 31 серпня 2026 року є незрозумілим або містить частини, розуміння яких викликає труднощі в Підприємства. Натомість зміст клопотання Підприємства фактично зводиться до незгоди позивача з висновками суду про майновий характер заявлених до відповідача позовних вимог.
При цьому, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2026 року чітко визначено, що Підприємством фактично заявлена вимога про витребування належного йому майна - рядового вугілля у кількості 1 157,18 тонн, яке було передано відповідачу для переробки в рамках укладеного між сторонами договору від 26 листопада 2024 року № 2611-24 п/р.
За частиною 1 статті 163 ГПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна.
Правові висновки, які викладені в постанові Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 2 грудня 2020 року в справі № 905/105/20, на яку позивач посилався у своєму клопотанні, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у справі № 905/105/20 обов`язок відповідача з повернення спірної земельної ділянки був обумовлений укладеним між сторонами договором. Натомість з матеріалів даної справи вбачається, що обов`язок Товариства з повернення Підприємству спірного матеріалу умовами укладеного між сторонами договору на переробку рядового вугілля від 26 листопада 2024 року № 2611-24 п/р не передбачений.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого позивачем клопотання, у зв`язку з чим останнє задоволенню не підлягає.
При цьому, у разі незгоди Підприємства з процесуальними рішеннями суду останнє не позбавлене права й можливості оскаржити відповідні судові рішення в установленому законом порядку.
Керуючись статтями 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" від 1 вересня 2026 року про уточнення вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31 серпня 2026 року в справі № 910/10564/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 2 вересня 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко