УХВАЛА
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 632/1167/23
провадження № 61-10836ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 січня 2025 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 09 липня 2026 року (повний текст постанови складено 10 липня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у липні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт», ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» - 130 000,00 грн, як страхового відшкодування майнової шкоди за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власних наземних транспортних засобів № 208811368 та 1300,00 грн у відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору з даного відповідача, а з відповідача ОСОБА_1 - у субсидіарному порядку не компенсований виплатою страхової суми розмір шкоди у розмірі 482821,88 грн, 50000,00 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, 4 500,00 грн - компенсації витрат за складання звіту про оцінку майна, та 5 373,22 грн - судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
Рішенням Первомайського районного суду Харківської області від 06 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 09 липня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» через невірно обраний спосіб захисту прав позивача.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 27 лютого 2023 року, у розмірі 160 715,02 грн, з яких матеріальні збитки складають 156 215,02 грн та 4 500,00 грн - вартість звіту про оцінку пошкодженого автомобіля.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 27 лютого 2023 року, у розмірі 10 000,00 грн через душевні страждання, пов`язані із пошкодженням майна.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 січня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 липня 2026 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення з нього та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 662 821,88 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 в касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме правильного застосування положень статей 1166, 1194 ЦК України та норм процесуального права при визначенні фактичного розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Крім цього, справа має виняткове значення питання правомірності покладення на нього майнового обов`язку у значному розмірі на підставі доказу, достовірність якого ним обґрунтовано ставилася під сумнів, за відсутності проведеної судової експертизи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення, а касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних. Вказане посилання є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не визнавав справу малозначною, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішив в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Цей спір не належить до виключень, передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України, справи по яким не можуть бути розглянуті порядку спрощеного позовного провадження.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 ,на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 січня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат