У Х В А Л А
09 липня 2026 року
м. Київ
справа №689/1215/25
провадження № 61-8476ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 02 червня 2026 року у справі за позовом приватно-орендного підприємства «Колос» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна про переведення прав покупця, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватно-орендного підприємства «Колос» (далі - ПП Колос), Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна про визнання відсутнім права оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року представник ПП «Колос» звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна про переведення прав покупця.
02 жовтня 2025 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ПП «Колос», Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду
від 02 червня 2026 року первісний позов задоволено.
Переведено на ПП «Колос» права та обов`язки покупця ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 07 лютого 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гребенніковою Оленою Іванівною та зареєстрованим в реєстрі за № 429, на земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:03:030:0034, площею 2,9529 га, яка розташована: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Ярмолинецький район), Правдівська сільська рада.
Стягнуто з ПП «Колос» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно компенсацію вартості земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:03:030:0034, площею 2,9529 га, яка розташована: Хмельницька область Хмельницький (колишній Ярмолинецький) район, Правдівська сільська рада, за договором купівлі-продажу від 07 лютого 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гребенніковою Оленою Іванівною та зареєстрованим в реєстрі за № 429, у розмірі 152 360,00 грн. за рахунок коштів, які внесено Приватно-орендним підприємством «Колос» на депозитний рахунок ТУ ДСА в Хмельницькій області згідно з платіжною інструкцією № 153
від 25 червня 2025 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
25 червня 2026 року до Верховного Суду через засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2026 року.
У касаційній скарзі заявники просять скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній
висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявники зазначають
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 20 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, від 03 вересня 2025 року у справі № 911/906/23, від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 686/19656/19, від 03 травня 2022 року у справі № 199/1136/20, від 03 квітня 2025 року у справі № 600/5817/21, від 04 березня 2026 року у справі № 922/5241/21, від 03 квітня 2025 року у справі № 600/5817/21-а, від 07 листопада 2023 року у справі № 400/4165/21, від 04 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17, від 21 травня 2025 року у справі № 688/189/23, від 23 листопада 2023 року у справі № 684/691/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 372/2650/17, від 15 вересня 2021 року у справі № 570/1721/20, від 13 квітня 2022 року у справі № 738/46/20, від 19 березня 2025 року у справі № 569/2168/23.
Окрім того, заявники вважають, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
У касаційній сказі міститься заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати на підставі пункту 1 частини восьмої Закону України «Про судовий збір». До заяви долучені довідки про доходи, відповідно до яких сума пенсії ОСОБА_2 за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2026 року становить 65 866,74 грн, а сума пенсії ОСОБА_1 за той самий період становить 92 282,11 грн.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Особа, яка подає заяву про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19 листопада 2024 рокупрожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становив 3 028,00 гривень.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Звертаючись до суду з первісним позовом, представник ПП «Колос» пред`явив вимогу про переведення прав покупця на земельну ділянку, вартість якої становить152 360,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання позову становила 3 028,00 грн.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_2 пред`явив дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Отже, ставка судового збору за подання зустрічного позову становила 2 422,40 грн (1 211,20 ? 2).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі становить 10 900,80 грн
(3 028, 00 грн + 2 422,40) х 200 %, який підлягає сплаті кожним заявником окремо.
Вказана сума судового збору значно перевищує 5% розміру річного доходу заявників.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи майновий стан заявників та докази, надані на підтвердження обставин, зазначених ними у заяві щодо майнового стану, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, в матеріалах касаційної скарги містяться заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також про витребування доказів, а саме інформації про те, чи була включена спірна земельна ділянка до оподаткування приватно-орендного підприємства «Колос» і за які періоди.
Вивчивши вказані клопотання, Верховний Суд доходить висновку, що у їх задоволенні слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Отже, Верховний Суд не здійснює збирання, дослідження чи оцінку нових доказів та не встановлює нові фактичні обставини.
За таких обставин, з огляду на те, що призначення судової експертизи та витребування доказів виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, підстави для задоволення вказаних клопотань відсутні.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2026 року.
Витребувати із Ярмолинецького районного суду Хмельницької області цивільну справу № 689/1215/25 за позовом приватно-орендного підприємства «Колос» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна про переведення прав покупця, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватно-орендного підприємства «Колос», Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікова Олена Іванівна про визнання відсутнім права оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.
У задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів відмовити.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська