УХВАЛА
20 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 212/1888/25
провадження № 61-6093ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Умріхіна Клавдія Андріївна, Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, припинення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
постановив ухвалу про таке:
1. 05 травня 2026 року представник ОСОБА_1 (далі - відповідачка) - адвокат Сергієнко Д. М. (далі - представник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у цивільній справі № 212/1888/25.
2. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення наявних у ній недоліків. Відповідачка мала подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з доказами на підтвердження підстав для поновлення такого строку; уточнену касаційну скаргу із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги; докази надсилання копії уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами іншим учасникам справи, а саме ОСОБА_2 та приватному нотаріусу Криворізького районного нотаріального округу Умріхіній К. А.
3. Підстави для поновлення строку на касаційне оскарження за наведених відповідачем обґрунтувань Верховний Суд визнав неповажними, виходячи з наступного:
- вперше касаційну скаргу було подано 11 березня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення наявних в ній недоліків;
- ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу було повернуто. Вказану ухвалу представник відповідачки отримав 17 квітня 2026 року, а вдруге касаційну скаргу подав лише 05 травня 2026 року, тобто через 17 днів.
4. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 травня 2026 року представник відповідачки подав до суду уточнену касаційну скаргу.
5. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження представник відповідачки обґрунтував так:
- загальний строк на оскарження за новим зверненням не починає «текти наново» у повному обсязі, а продовжується залишком днів, які залишилися після моменту подання першої скарги;
- в даному випадку на подання касаційної скарги вдруге в мене залишилося 15 днів (26 - 11), які повинні відраховуватися з дня отримання ухвали про повернення першої скарги, а саме з 17 квітня 2026 року;
- подання касаційної скарги в даній справі вдруге повинно відбутися до 02 травня 2026 року. Вдруге касаційну скаргу мною було подано лише 05 травня 2026 року, тобто через 17 днів;
- але в період з 20 квітня 2026 року по 24 квітня 2026 року (5 днів) у зв`язку із погіршенням стану здоров`я представник відповідачки перебував на лікарняному, вважає, що строк на повторне звернення до суду касаційної інстанції пропущено з поважних обставин. На підтвердження тимчасової втрати працездатності додав скріншот медичного висновку.
6. Підстави для поновлення строку на касаційне оскарження за наведених у касаційній скарзі обґрунтувань Верховний Суд визнав неповажними виходячи з наступного.
7. Вперше касаційну скаргу було подано 11 березня 2026 року, проте ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу було повернуто. Вказану ухвалу представник відповідачки отримав 17 квітня 2026 року, а вдруге касаційну скаргу подав лише 05 травня 2026 року, тобто через 17 днів, що свідчить про суттєвий пропуск установленого процесуального строку на касаційне оскарження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2026 року визнано неповажними причини, які навела відповідачка, продовжено строк на усунення недоліків її касаційної скарги. Відповідачка мала подати до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням додаткового обґрунтування поважності причин його пропуску та необхідності поновлення.
9. На виконання вимог вказаної ухвали представник відповідачки подав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою Клопотання мотивував так:
- Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану Указами Президента України було неодноразово продовжено та діє на теперішній час;
- у 2026 році місто Кривий Ріг, де представник відповідачки здійснює адвокатську діяльність, та прилеглі райони зазнають численних ворожих ударів, серед яких переважають атаки ударними дронами та балістичними ракетами. Основними цілями російських військ стають житлові квартали, об`єкти бізнесу, навчальні заклади та інфраструктура, що призводить до людських жертв і значних руйнувань.
Представник відповідачки зауважує, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Отже, враховуючи зазначене, в місті Кривому Розі під час повітряних тривог громадяни перебувають в укриттях, в тому числі і адвокати;
- таким чином, відповідно до збільшення кількості повітряних тривог на Дніпропетровщині у 2026 році, які підтверджується інформацією з каналів оповіщення про повітряну тривогу, зокрема телеграм-каналів та вайбер-каналів, значну частину представника відповідачки часу було проведено в укритті, де відсутній стабільний інтернет зв`язок.
З вищевикладеного вбачається наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, а саме: дію воєнного стану, збільшення кількості тривог, відсутності стабільного інтернет-зв`язку, що істотно ускладнили своєчасне направлення касаційної скарги на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 у справі №212/1888/25.
10. Крім того, представник відповідачки вказує, що з 14 червня 2024 року по теперішній час здійснює постійний сторонній догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується медичнимидокументами - висновками, а також актом управління праці та соціального захисту населення доданими до цього пояснення.
ОСОБА_3 потребує стороннього догляду, допомоги при самообслуговуванні та пересуванні. Так, представнику відповідачки приходиться значний час перебувати в умовах піклування про матір: купувати продукти харчування, готувати їжу, прибирати в квартирі, супроводжувати матір до медичних закладів, вирішувати соціально-побутові питання, які стосуються її життєдіяльності, здійснювати фінансову підтримку.
Відповідна обставина обумовила постійну зайнятість і брак часу, є об`єктивно непереборною, не залежала від мого волевиявлення та створила реальну перешкоду для своєчасного звернення з касаційною скаргою на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 212/1888/25.
З огляду на вищезазначене, у підсумку, вбачається, що наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, а саме: дію воєнного стану, збільшення кількості тривог, відсутності стабільного інтернет зв`язку, високу зайнятість та брак часу у зв`язку із здійсненням постійного стороннього догляду за матір`ю, істотно ускладнили своєчасну реалізацію стороною відповідача норм статті 390 ЦПК, і не є прямим умислом та метою порушити зазначені норми.
11. Верховний Суд вважає, що підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які навів представник відповідачки у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, є неповажними, виходячи з наступного.
12. 24 лютого 2026 року апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову. Вперше касаційну скаргу було подано 11 березня 2026 року, проте ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2026 року касаційну скаргу було повернуто. Вказану ухвалу представник відповідачки отримав 17 квітня 2026 року, а вдруге касаційну скаргу подав лише 05 травня 2026 року, тобто через 17 днів, що свідчить про суттєвий пропуск установленого процесуального строку на касаційне оскарження.
13. Верховний Суд зауважує, що повернення касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження та не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку при повторному поданні касаційної скарги (див. ухвали Верховного Суду від 16 лютого 2026 року у справі № 359/7853/22, від 02 березня 2026 року у справі № 642/762/24).
14. Велика Палата Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) зробила висновок про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
15. Верховний Суд зауважує, що після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду працював у штатному режимі.
16. Застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або поштового зв`язку (див. постанову Верховного Суду від 15 серпня 2025 року у справі № 954/745/23).
17. Представник відповідачки не обґрунтував того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з касаційною скаргою, що могло б бути визнано поважною причиною для поновлення цього строку. Зазначені в клопотанні причини не пояснюють неможливості подання касаційної скарги у визначений законом термін.
18. Доводи особи, що подає касаційну скаргу, щодо повітряних тривог та відключень електроенергії, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки такі події не носили постійного, безперервного характеру у період з 17 квітня 2026 року до 05 травня 2026 року (див. пункт 9).
19. Верховний Суд звертає увагу на те, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою є правом сторони, а не обов`язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
20. Верховний Суд підкреслює, що відповідно до статті 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
21. В цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
22. Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представника (адвоката) сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків. Відповідно для поновлення судом процесуального строку об`єктивні та непереборні обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, повинні існувати як для сторони страви, так і для її представника.
23. Саме тому Верховний Суд відхиляє як такі, що не мають правового значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі, доводи представника відповідачки щодо здійснення ним постійного стороннього догляду за своєю матір`ю.
24. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
25. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
26. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України.
27. Крім того, саме на особу, яка подає касаційну скаргу, покладено обов`язок доведення наявності в неї об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення. Однак таких обставин у даній справі не наведено.
28. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
29. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 393 ЦПК).
30. За змістом пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
31. Оскільки суд визнав неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які навів представник відповідачки, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
32. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене у випадках, встановлених законом, зокрема, і в питанні, що стосується строку звернення до суду, який стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до реалізації своїх прав та виконання обов`язків.
33. Відповідачка отримала доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мала можливість навести аргументи та подати докази проти позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене, зокрема і строком на касаційне оскарження судового рішення. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.
34. Відповідачка подала касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження. Належного обґрунтування підстав для поновлення цього строку немає. Тому суд визнав наведені стороною відповідача підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність її права на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, 390, 393, 394 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович, в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сергієнко Дмитро Миколайович, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у цивільній справі № 212/1888/25.
3. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков