КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2071/26
Провадження № 2/488/2248/26
УХВАЛА
Іменем України
17.08.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 517994-КС-003 про надання кредиту від 25.04.2025 року в загальному розмірі 13 736,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 5 900,00 грн; суми прострочених платежів за процентами - 4 956,00 грн; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн; суми заборгованості за процентами відповідно до статті 625 ЦК України - 2 880,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
25.06.2026 на адресу Корабельного районного суду м. Миколаєва через підсистему «Електронний суд» від відповідача - ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі.
В обґрунтування заяви відповідачка зазначила, що спір у даній справі належить розглядати в межах справи про її неплатоспроможність.
Зазначила, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2025 року у справі № 915/1340/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів та призначено керуючого реструктуризацією.
У подальшому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2026 року у справі № 915/1340/25 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Відповідачка також зазначила, що при зверненні до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вона включила Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до переліку своїх кредиторів, зазначивши про наявність грошових зобов`язань перед ним.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі № 904/4455/19, відповідачка вказала, що законодавством встановлено виключну підсудність справ про банкрутство (неплатоспроможність) та спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), господарському суду, в провадженні якого перебуває відповідна справа.
На думку відповідачки, спір про стягнення заборгованості за кредитним договором має розглядатися Господарським судом Миколаївської області в межах справи № 915/1340/25 про її неплатоспроможність.
Крім того, відповідачка зазначила, що позивач станом на дату затвердження плану реструктуризації боргів - 11.06.2026 року - не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до неї як конкурсного кредитора у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим, на її думку, відповідні вимоги вважаються погашеними.
Посилаючись на викладене, відповідачка просила закрити провадження у справі № 488/2071/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також у зв`язку з тим, що позивач не скористався правом на пред`явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів.
Сторони в судове засідання, призначене на 17.08.2026 року не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача, у позовній заяві, просив про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про передачу справи до господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно з ч. 4 цієї ж статті матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/1340/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідача - ОСОБА_1 .
Отже, спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості має вирішуватись Господарським судом Миколаївської області, у провадженні якого знаходиться справа № 915/1340/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Водночас, ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
З аналізу положень ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що положення ч. 3 ст. 7 цього Кодексу стосується тих справ, які перебувають на розгляді в різних господарських судах, а не судах цивільної юрисдикції.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Отже, ЦПК України передбачено лише можливість передачі справи іншому суду у зв`язку з її непідсудністю, а не у зв`язку з її юрисдикцією іншому суду.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі 607/6254/15-ц звертає увагу на те, що 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
Закон № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.
Окрім цього, 28 лютого 2025 року набрав чинності, а з 28 серпня 2025 року вводиться в дію Закон України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Одним із наслідків цього є те, що згідно зі ст. 17 зазначеного Закону з 28 серпня 2025 року втрачає чинність Господарський кодекс України.
У зв`язку з наведеним, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, у даному випадку закриття провадження у справі перешкоджатиме позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII Кодекс України з процедур банкрутства, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII.
За встановлених обставин, справу необхідно передати до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 915/1340/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
УХВАЛИВ:
Передати цивільну справу № 488/2071/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Миколаївської області (Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Вадатурського Олексія, будинок 14) для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 915/1340/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвала в частині передачі справи до Господарського суду Миколаївської області може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28.08.2026 року.
Суддя Я.А. Чернявська