Справа № 490/2532/26
н\п 2/490/2791/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
23 березня 2026 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" в особі представника Морозової О.В., звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 26722,07 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03.02.2025 року о 12 годині 10 хвилин в районі буд.№ 4 по вул. 2 Екіпажній в м.Миколаєві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю Забезпеченого ТЗ TOYOTA НОМЕР_1 та ТЗ MITSUBISHI OUTLANDER НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено забезпечений ТЗ TOYOTA НОМЕР_1 .
Згідно постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2025 року по справі №490/931/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
03.01.2025 року між ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №226245530 (далі - Поліс), строк дії якого з 04.01.2025 р. до 03.01.2026 р. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 250 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль TOYOTA НОМЕР_1 .
Скориставшись своїм правом на пряме врегулювання страхового випадку, власник пошкодженого Забезпеченого ТЗ звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (далі - Страховик потерпілої особи), з яким було укладено поліс №226245530.
10.02.2025р. ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 26 722,07 грн.
Враховуючи що цивільна відповідальність винуватця ДТП, ОСОБА_1 водія ТЗ MITSUBISHI OUTLANDER НОМЕР_2 , на дату ДТП, 03.02.2025 р., була застрахована в ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" згідно Полісу №226253275, Страховик потерпілого має право зворотної вимоги до ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" як страховика відповідальної особи. (Дія полісу№226253275 на дату ДТП, підтверджується даними сайту https://policy-web.mtsbu.ua щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування за параметрами транспортного засобу.
На підставі зазначеного, у відповідності до вимог Положення про пряме врегулювання страхових випадків, затвердженого радою МТСБУ, ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" компенсувало ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 26 722,07 грн.
Окрім того, відповідно до ст. 1191 ч.1 Цивільного кодексу України «особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом».
Позивач зазначає, що вина Відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди та факт самовільного залишення ним місця ДТП є встановленими та не підлягають доведенню відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України.
З урахуванням наведеного вище, позивач вважає, що особою відповідальною за завданні потерпілому збитки є відповідач, а відтак, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу завдані збитки в порядку регресу в сумі 26722,07 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
24.03.2026року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.
Ухвалою судді від 27.03.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 27.03.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 21.05.2026 року, як невручене.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2025 року по справі №490/931/25, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП, а саме 03.02.2025 року о 12:10 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись в районі буд. № 4 по вул. 2 Екіпажній в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_3 , був неуважний, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного правого бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Toyota Carina», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.
Отже, ОСОБА_1 порушив п.2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожного руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім того, 03.02.2025 року о 12:10 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись в районі буд. №4 по вул. 2 Екіпажній в м. Миколаєві, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , здійснивши зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Toyota Carina», номерний знак НОМЕР_1 , негайно не зупинився та залишив місце пригоди,до якої причетний.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо- транспортної пригоди, до якої вони причетні.
За змістом ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди та факт самовільного залишення ним місця ДТП є встановленими та не підлягають доведенню.
З копії полісу №226245530 від 03.01.2025 року, вбачається, що між ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №226245530, строк дії якого з 04.01.2025 р. до 03.01.2026 р. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 250 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль TOYOTA НОМЕР_1 (далі - Забезпечений ТЗ).
Власник пошкодженого Забезпеченого ТЗ «Toyota Carina», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав усі необхідні документи, що підтверджується копію заяви за реєстраційним №25000123655 від 05.02.2025 року та копією пояснення потерпілого по обставини страхової події.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого «Toyota Carina» НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу та 04.02.2025 року складено калькуляцію № 25-1253655, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого в ДТП ТЗ складає 26 722,07 грн.
07.02.2025 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» складено розрахунок страхового відшкодування до справи №25[телефон приховано] та 10.02.2025 року Страховий акт по справі №25[телефон приховано] на суму 26 722,07 грн.
10.02.2025р. ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 26 722,07 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р016735.
Згідно до копії витягу перевірки чинності полісу №226253275 внутрішнього страхування, ТЗ MITSUBISHI OUTLANDER НОМЕР_2 , на дату ДТП, 03.02.2025 року, була застрахована в ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" згідно Полісу №226253275.
Відповідності до вимог Положення про пряме врегулювання страхових випадків, затвердженого радою МТСБУ, ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА" компенсувало ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 26 722,07 грн., що підтверджується витягом з реєстру виплат розрахункової сесії, де вказано, що 10.02.2026 року, ПРАТ "СК «Євроінс Україна» здійснило виплату компенсації ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».
Так, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст. 261, 262 ЦК України).
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
Відповідно до п.п. в п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Факт самовільного залишення місця ДТП відповідачем, підтверджується Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2025 року по справі №490/931/25 за якою його визнано винним у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже позивач - ПРАТ "СК "ЄВРОІНС УКРАЇНА", відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 26772,07 грн., заподіяну відповідачем внаслідок ДТП, яке відбулось 03 лютого 2025 року, отримало право регресної вимоги щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.
На підставі наведеного, вважаючи доведеним факт сплати позивачем страхового відшкодування у зазначеному в позові розмірі та наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №5829 від 20.03.2026 року, а тому такий підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (код ЄДРПОУ: 22868348) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 26722 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять дві) гривні 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін