ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/16267/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому за період з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року, належних сум грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України: " "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX від 02 грудня 2021 року станом на 01.01.2022 та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023 з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому за період з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року належних сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України: "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX від 02 грудня 2021 року станом на 01.01.2022 та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому при звільненні сум компенсацій за невикористані дні відпусток (основних та додаткових) в розмірі грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою обчисленого без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023 з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому при звільненні сум компенсацій за невикористані дні відпусток (основних та додаткових) в розмірі грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою обчисленого з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023 з урахуванням проведених раніше виплат;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому при звільненні сум одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою обчисленого без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України: " Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023 з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому при звільненні сум одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі грошового забезпечення за останньою займаною штатною посадою обчисленого з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України: " Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03 листопада 2022 року станом на 01.01.2023 з урахуванням проведених раніше виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що Відповідач здійснював нарахування грошового забезпечення (основні та додаткові види грошового забезпечення) в період з 01.06.2022 року по 22.02.2023 у значно меншому розмірі, без урахування зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначає, що Відповідач діяв правомірно, застосовуючи, при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб щодо визначення суми грошового забезпечення позивачу, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII на 01.01.2018. Вказує, що первісна редакція пункту 4 постанови №704 не може бути застосована до визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, оскільки суперечить нормам розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на перерахунок з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням з 01 січня відповідного календарного року розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні рік (2022 рік).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (правонаступник військова частина НОМЕР_1 ) і наказом №73 від 13.03.2023року був звільнений з військової служби.
Позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 у період проходження ним військової служби здійснювалося неправильне нарахування посадового окладу та окладу за військовим званням, оскільки під час їх обчислення за основу брався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018.
З метою з`ясування правильності нарахування та виплати грошового забезпечення 27.02.2026 року представником Позивача направлено адвокатський запит на електронну адресу Міністерства оборони України, оскільки адреса для листування з військовою частиною була невідома.
06.03.2026 року на електронну адресу представника Позивача надіслано скановану копію довідки про грошове забезпечення Позивача без надання пояснень щодо здійснення перерахунку чи інших дій.
Позивач зазначає, що саме з отриманням цієї відповіді 06.03.2026 року йому стало відомо про неправильне нарахування та виплату грошового забезпечення.
Крім того, в адвокатському запиті порушувалося питання щодо здійснення перерахунку та виплати належного Позивачу грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Зазначену вимогу Відповідачем не виконано, а тому Позивач вважає, що Відповідач фактично відмовив у здійсненні відповідного перерахунку та виплаті належних сум грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії Відповідача, що полягають у нездійсненні перерахунку та невиплаті належних сум грошового забезпечення, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 цієї постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним пункт 6 постанови № 103.
Відтак, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.
Суд також ураховує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон України №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить із того, що положення пункту 4 постанови № 704 та пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що бездіяльність Відповідача, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020, при обчисленні в період з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до вказаної постанови, є протиправною.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Відповідача здійснити Позивачу перерахунок з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року сум грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії, в тому числі сум компенсацій за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби), з використанням розмірів посадовою окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців. осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-IХ станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-IX станом на 01.01.2023 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 22.02.2023 року грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії, в тому числі сум компенсацій за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби), з використанням розмірів посадовою окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців. осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
01.09.26