РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 вересня 2026 року м. Рівне №460/16492/26
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Щербакова В.В., після одержання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 25.03.2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі № 460/10816/25. 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненський області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 25.03.2026 року перераховану на виконання рішення суду у справі № 460/10816/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з коштів державного бюджету, передбачених на виплату пенсій (підвищень, доплат) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону № 796-XII, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (підвищень, доплат), перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як слідує зі змісту позовної заяви, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі 460/10816/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю та вирішено зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 27 лютого 2025 року пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.
З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з цим позовом з наведеними позовними вимогами, оскільки вважає рішення суду від 28.08.2025 року у справі №460/10816/25 невиконаним, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та не виплати пенсії у повному розмірі - протиправними.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з наступних підстав.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 02.11.2021 у справі №620/1528/19, від 08.09.2022 у справі №320/15726/25.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом заявлення позовних вимог про визнання протиправними дії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненський області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 25.03.2026 року перераховану на виконання рішення суду у справі № 460/10816/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з коштів державного бюджету, передбачених на виплату пенсій (підвищень, доплат) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону № 796-XII, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (підвищень, доплат), перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди). Проте правовідносини між сторонами у справі №460/10816/25 вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними дії та зобов`язання відповідача виконати рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/10816/25, не підлягають окремому судовому розгляду. Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення а суду, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих підстав і предмета та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 01 вересня 2026 року.
Суддя В.В. Щербаков