Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
02 вересня 2026 року справа №520/23811/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просять суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з лютого по липень 2024 року у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з лютого по липень 2024 року у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що всупереч чинному законодавству за період участі у бойових діях за період з лютого по липень 2024 року йому не виплачено додаткову винагороду пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях. Позивач вважає, що ненарахування та невиплата грошового забезпечення, у розмірі передбаченому законом є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
18.04.2024 позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 з приводу зясування причин невиплати додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.
Відповідач листом від 11.05.2024 №1811 повідомив, що відсутні правові підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.
Також представник позивача із зазначеного питання звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 08.05.2024 №131.
Листом від 25.05.2024 за №1953 у відповідь на адвокатський запит від 08.05.2024 №131 Військова частини НОМЕР_1 повідомила про відсутність правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зазначивши, що згідно з роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 26.01.2024 за №220/13/732, а саме пункту "Питання №5. "Щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які залучені до виконання бойових (спеціальних) завдань, передбачених абзацами 6 Переліку", то «завдання, визначене в абзаці 6 пункту 2 XXXIV Порядку, передбачає фактичне застосування засобів ураження». Тобто, виходячи з даного твердження забезпечення ведення бойових дій входить в перелік заходів відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 за №566 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», переліку бойових (спеціальних) завдань яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави з розрахунку 30 000 гривень на місяць. Відповідно до "Переліку бойових (спеціальних) завдань, відповідно до яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави з розрахунку 30 000 гривень на місяць", а саме "бойове забезпечення (розвідка (аеророзвідка), інженерне забезпечення, радіоелектронна боротьба, радіаційний, хімічний, біологічний захист, топогеодезичне та метеорологічне забезпечення», «перевезення своїх військ та матеріальних засобів", "охорона військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, станцій навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), а також «безперебійне функціонування систем зв`язку, автоматизованого управління військами, електронної комунікаційної мережі, її масштабування, резервування та відновлення" входить до переліку бойових (спеціальних) завдань до яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави з розрахунку 30 000 гривень на місяць. Виходячи із зазначеного, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 за №566 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», переліку бойових (спеціальних) завдань яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави з розрахунку 30 000 гривень на місяць, варто зробити висновки, що ОСОБА_1 виконує завдання, що входять до переліку бойових завдань з розрахунку 30 000 грн на місяць.
Позивач, вважаючи порушеним право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, звернувся до суду з позовом за захистом свої прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1-1 цієї постанови (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
визначено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-2 постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з п.2-1 постанови №168 порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови визначають міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 №912/з/29.
Відповідно до пункту 3 цього окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 5 цього окремого доручення Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).
Пунктом 9 згаданого окремого доручення обумовив до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн не включати військовослужбовців, які:
самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника) (підпункт 9.4 пункту 9);
вживати алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошеного наказом командира (начальника) (підпункт 9.8 пункту 9).
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" внесено зміни до пункту 1, зокрема: слова "військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,", "співробітникам Служби судової охорони," виключено та після слів "перебуваючи безпосередньо в районах" доповнено словами "їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,".
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку №260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку №260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
За пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Таким чином, позивач як військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.12.2023 №352 старший солдат ОСОБА_1 зарахований на котлове забезпечення (самостійне приготування їжі) при АГ резерву зі сніданку 03.12.2023, що свідчить про прибуття в район виконання бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2024 № 154 з 31.05.2024 прибув та приступив до виконання службових обов`язків з району виконання бойових завдань.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2024 №333 старший солдат ОСОБА_1 вибув із району виконання бойових (спеціальних) завдань та знятий з котлового забезпечення зі сніданку 21.11.2024.
При цьому, позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, посилався на те, що у спірний період він був військовослужбовцем Збройних Сил України. проходив службу в 4 самохідній артилерійській батареї 2 дивізіону Військової частини НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.
Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що позивач, який проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи у зоні ведення бойових дій, у спірний період не виконував завдань, що входять до переліку бойових завдань з розрахунку 100 000 грн.
Суд звертає увагу, що ключовим для встановлення обґрунтованості позовних вимог у даній справі є визначення конкретних завдань, які виконував позивач, перебуваючи у спірний період у зоні ведення бойових дій.
Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2024 №259, від 22.04.2024 №340, від 18.05.2024 №413, від 15.06.2024 №495, від 19.07.2024 №591, від 16.08.2024 №644 позивачу була виплачена додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн за кожен із таких місяців: лютий 2024 року, березень 2024 року, квітень 2024 року, травень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року. Згідно з додатками, зазначена додаткова винагорода виплачувалася за виконання завдань відповідно до "Переліку бойових (спеціальних) завдань", затвердженого Міністром оборони України, а саме за всебічне забезпечення ведення бойових дій.
Однак, суд зазначає, що сам по собі факт перебування військовослужбовця в районі виконання бойових завдань, визначених бойовими розпорядженнями, не є безумовною підставою для отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Натомість, право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов документального підтвердження виконання у відповідні дні військовослужбовцем бойових завдань, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.
Так, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що бере безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме виконує вогневе ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення бойових дій, втім не посилається на конкретні завдання та дії, які ним виконувались та здійснювались у спірний період, доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях позивач також не надав та на них не посилався.
Суд зазначає, що для підтвердження такої участі вимагається сукупність інформації, викладеної у наступних документах: бойові накази (бойового розпорядження); журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорти (донесення) начальника (командира) відповідного підрозділу.
Таким чином, у ході судового розгляду справи не встановлено наявності доказів та документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії у спірний період.
Отже, матеріалами справи не підтверджено право позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць.
На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для нарахування додаткової грошової допомоги у розмірі 100 000 грн, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано, а сам по собі факт перебування військовослужбовця у зоні ведення бойових дій без підтвердження виконання при цьому бойових завдань, не є підставою для нарахування спірної додаткової винагороди.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, надані сторонами докази та їх оцінку в сукупності, суд не вбачає правових та фактичних підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов