Справа №: 343/1838/26
Провадження №: 2/343/1277/26
У Х В А Л А
02 вересня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
судді Монташевич С.М.,
з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/1838/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
13 серпня 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частити від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23 років. Допустити рішення до негайного виконання.
14 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, хоча про розгляд справи була повідомлена шляхом направлення повістки про виклик до суду в застосунок "Viber" (а.с. 23) за її заявкою на отримання електронних повісток (а.с. 18).
В підготовче судове засідання не з`явився і відповідач. Його представник - адвокат Комарницький Е.Г. у системі "Електронний суд" сформував заяву, в якій позов про стягнення аліментів визнав, не заперечив щодо його задоволення. Вважає, що визначений розмір аліментів відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Зважаючи на письмові заяви сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як зазначив суд вище, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частити від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак суд звертає увагу на те, що, згідно з даними Автоматизованої системи документообігу суду "Д3", у провадженні суду перебувають ще дві справи за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей (№ 343/1839/26 та № 343/1837/26). Натомість до матеріалів даної позовної заяви не долучено будь-якого доказу на підтвердження того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі, не додані такі і до заяви про визнання позову, що позбавляє суд можливості перевірити, чи не відбудеться порушення вимог закону або прав та інтересів інших осіб (двох неповнолітніх дітей) внаслідок прийняття судом визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, суд уважає, що не досліджуючи докази у цій справі, неможливо достеменно встановити наявність чи відсутність обставин, які вказують на відсутність порушення закону і прав, інтересів інших осіб, а відтак не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому усіх обставини справи, про що вказав Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц, а тому, вважає, що необхідно відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжити судовий розгляд.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, суд з метою забезпечення належної підготовки розгляду справи по суті та визначеня обставин справи, які підлягають встановленню, вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, що надасть можливість роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути подані, що відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 197, 198, 260 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
відмовити у прийнятті визнання відповідачем - ОСОБА_2 позову у цивільній справі № 343/1838/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Підготовче судове засідання відкласти на 09 вересня 2026 року о 11.30 год, про що повідомити сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М.Монташевич