Судові рішення

Ухвала № 139411528 у справі № 352/2195/26 від 01.09.2026

Ухвала від 01.09.2026 у цивільній справі № 352/2195/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області, суддя ГРИНЬКІВ Д. В.

Справа№ 352/2195/26
СудТисменицький районний суд Івано-Франківської області
СуддяГРИНЬКІВ Д. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення01.09.2026
Надійшло до реєстру03.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139411528

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 352/2195/26

Провадження № 2/352/1787/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"01" вересня 2026 р. м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

27.08.2026 року позивач звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів, в якому просить визнати грошові кошти отримані за договором купівлі-продажу в сумі 2518000 грн, що в еквіваленті становить 51607 Євро спільним майном подружжя, визнати за позивачем право особистої приватної власності на грошових коштів, які були отримані за договором купівлі-продажу в розмірі 25803 Євро та стягнути з відповідача на користь позивача 15803 Євро.

Відповідно до пункту статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, встановлено, що позивач звернулася до суду з позовними вимогами майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач у позовній заяві зазначила у якості ціни позову вартість 1/2 грошових коштів, які були отримані за договором купівлі-продажу, за винятком 10000 євро, які відповідачем були повернуті в добровільному порядку, тобто 15803 Євро (еквівалент 791 524 грн), які є предметом позовних вимог та сплатила судовий збір в розмірі 7775,28 грн.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про поділ спільного майна подружжя - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Відтак, позивачем невірно визначено ціну позову. Натомість ціною позову в даному випадку із урахуванням повної вартості спірного майна є 51 607 євро (що в еквіваленті 2 518 000 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2026 року, сума судового збору становить 3328 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи ціну позову 51607 євро (що в еквіваленті 2 518 000 грн), позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 16640 грн, що становить не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 7775,28 грн. А відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 8864,72 грн (16640-7775,28) та надати суду документ, що підтверджує таку оплату.

Суд враховує, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху(стаття 185 ЦПК України).

За таких обставин вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, - шляхом подання виправленої позовної заяви з усунутими недоліками з її копією для сторони відповідача.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали для виправлення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.09.2026 Ухвала № 139716341 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області