Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року справа № 580/5627/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 при ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке оформлено протоколом № 26 від 25 травня 2026 року, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов`язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з тим, що останній має матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи, та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести відомості про надання відстрочки від мобілізації на особливий період до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В обґрунтування позову представниця позивача зазначила, що оскільки мати позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, тобто є непрацездатною особою, у позивача на підставі наведених норм виникає обов`язок її утримання, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову служу під час мобілізації. Вказані обставини встановлені у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, яке ухвалено у справі № 580/10818/25.
Оскільки підстави для відстрочки не відпали, позивач 19 травня 2026 року повторно звернувся із заявою про надання відстрочки, оскільки, у відповідності до п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою інвалідністю І чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю, однак рішенням від 26 травня 2026 року Комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 за результатами розгляду заяви повторно ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлено протоколом № 26. Відмова мотивована тим, що відсутні підстави для надання відстрочки відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (не доведено фат утримання ОСОБА_2 , 1974 р.н.).
Ухвалою від 01 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзиви на позов від відповідачів до суду не надходили.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що позивач звернувся до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду заяви позивача Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 19.08.2025 № 30, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки відсутні підстави відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (не доведено потребу матері в утриманні).
Вказане рішення стало предметом судового розгляду у справі № 580/10818/25.
Рішенням від 01 грудня 2025 року у справі № 580/10818/25 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 19.08.2025 № 30, про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов`язав Комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у строк і в порядку, визначені законодавством України, прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Рішення суду у вказаній справі набрало законної сили 01.01.2026.
На виконання рішення суду у справі № 580/10818/25 Комісія повторно розглянула заяву та підтверджуючі документи позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. За результатами розгляду заяви ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом Комісії № 6 від 02.02.2026. Згідно з протоколом засідання Комісії підставою відмови позивачу у наданні відстрочки вказано - «Не доведено потреби в утриманні ОСОБА_3 , 1974 р.н.».
Ухвалою від 04 березня 2026 року у справі № 580/10818/25 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом від 02.02.2026 № 6, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Направив ІНФОРМАЦІЯ_1 окрему ухвалу для вчинення дій з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 580/10818/25. Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження цієї ухвали.
Згідно з протоколом засідання Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.03.2026 № 15 позивачу надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до 04.05.2026. Згідно з протоколом засідання Комісії, підставою надання позивачу відстрочки вказано - «має матір з інвалідністю ІІ групи (довідка МСЕК № 124921 від 23.07.2018 (рішення суду від 04.03.2026 № 580/10818/25).
19.05.2026 позивач повторно звернувся до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив (лист від 25.05.2026 № 4/253), що за результатами розгляду заяви позивача Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 25.05.2026 № 26, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причини відмови: не доведено факт утримання матері.
Рішення відповідача-2 в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до пп. 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Згідно з п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:
- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Отже, Порядок № 560 (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення) визначає вичерпний перелік документів, які подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Суд встановив, що Комісія рішенням (протокол від 25.05.2026 № 26) відмовила позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із не доведенням позивачем факту утримання матері.
Під час надання оцінки вказаній підставі, суд зазначає, що за відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю та військовозобов`язаних для здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не пов`язує наявність підстав для відстрочки із фактом утримання матері позивачем. Суд зазначає, що обов`язок військовозобов`язаного (позивача) утримувати особу з інвалідністю (матір) у позивача виникає відповідно до ст. ст. 202, 203 Сімейного кодексу України та не може бути ототожнений із підставами, визначеними п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII. У свою чергу, Порядок № 560 не містить серед переліку документів, які подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки, документів, що підтверджують факт утримання особи з інвалідністю (матері).
За таких обставин спірне рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає вимогам Закону № 3543-XII та Порядку № 560 у зв`язку із чим його належить визнати протиправним та скасувати.
Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд зазначає таке.
Спірне рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки є вже третім рішенням, яке за своєю суттю (не доведено факт утримання матері) є близьким за змістом попереднім двом (від 19.08.2025 № 30, від 02.02.2026 № 6 - не доведено потребу матері в утриманні) та не враховує висновки як судових рішень, так і чинних положень Сімейного кодексу України про обов`язок позивача у спірних правовідносинах утримувати власну матір, яка є особою з інвалідністю.
Суд також врахував, що згідно з протоколом засідання Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.03.2026 № 15 позивачу надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до 04.05.2026. Згідно з протоколом засідання Комісії, підставою надання позивачу відстрочки вказано - «має матір з інвалідністю ІІ групи (довідка МСЕК № 124921 від 23.07.2018 (рішення суду від 04.03.2026 № 580/10818/25).
Варто зазначити, що під час ухвалення спірного рішення відповідач-2 не зазначив обставин із покликанням на відповідні докази, що вказували б на виявлення фактів, після попередньо наданої відстрочки, які унеможливлюють надання позивачу відстрочки від призову на військову службу відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що відповідач-2, надаючи позивачу відстрочку, а потім відмовляючи у її наданні, хоча обставини та підстави звернення залишились аналогічними, діяв непослідовно.
Перевіряючи спірне рішення на відповідність ст. 2 КАС України суд констатує його необґрунтованість та не пропорційність.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
У цьому випадку, зобов`язання відповідача-2 прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Щодо вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості про надання відстрочки від мобілізації на особливий період до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає, що внесення зазначених відомостей неодмінно пов`язується із подією прийняття рішення про надання відстрочки.
Відповідач-2 ще не ухвалював рішення про надання відстрочки на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у частині щодо внесення відомостей до реєстру будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачем судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що оформлене протоколом від 25 травня 2026 року № 26.
Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 );
2) відповідач-1 - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
3) відповідач-2 - Комісія з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.09.2026.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК