Справа № 303/7463/26
2/303/3541/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Крім того, в ч. 9 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Таким чином процесуальний закон вказує на те, що підсудність справ визначається саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або за місцезнаходженням майна відповідача чи постійного його заняття (роботи), а не за фактичним місцем проживанням. У зв`язку з цим, виходячи з аналізу ст.ст. 27, 28 ЦПК України останнє відоме місце реєстрації проживання або перебування відповідача, місце його постійного заняття (роботи), місцезнаходження його майна мають бути встановлені достеменно.
Згідно з правилами про підсудність справ за вибором позивача, передбаченими у ч. 2 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином процесуальний закон щодо визначення альтернативної підсудності вказує на те, що підсудність справ за позовом позови про розірвання шлюбу може визначається за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
В той же час, в позовній заяві позивач вказує, що від даного шлюбу у них немає дітей, а тому відповідна підстава для визначення підсудності за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача з матеріалів позову не вбачається. Інших обставин, які відповідно до закону можуть бути підставою для пред`явлення позову за місцем проживання чи перебування позивача, позивачем у позовній заяві не наведено та доказів на їх підтвердження не надано. Факт проходження військової служби позивачем на території Закарпатської області жодним чином не позбавляє позивача можливості звернення до суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 чи ч. 9 ст. 28 ЦПК України. Більше того, позовна заява подана та підписана в інтересах позивача його представником, адвокатом Семенцова Є.Ю., що додатково спростовує наявність підстав для застосування положень у ч. 2 ст. 28 ЦПК України (наявність інших поважних причин). Також звертається увага на те, що «швидкий розгляд справи», чим також позивач обґрунтовує можливість застосування положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), не є тим критерієм, що визначає підсудність справи відповідному суду.
Водночас вирішення питання про можливість застосування передбаченого ЦПК України порядку виклику відповідача, місце проживання (перебування) якого невідоме, можливе після встановлення судом обставин щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, місцезнаходження його майна або місця постійного заняття (роботи), залежно від відповідної підстави визначення територіальної підсудності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертається до відповідача ОСОБА_2 , місцем реєстрації якої вказує адресу: АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Департаменту міграційної служби України №6.2-16306/6-26 від 28.08.2026 року, за наявними даними місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Отже, на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі судом не встановлено належної правової підстави для визначення територіальної підсудності даної справи Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області. За зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача визначити підсудність неможливо, оскільки таке місце за даними уповноваженого органу не встановлено, а передбачених законом підстав для пред`явлення позову про розірвання шлюбу за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ним не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.
Відтак позивачу необхідно надати можливість усунути зазначений недолік шляхом обґрунтування підсудності справи саме Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області та подання відповідних доказів.
Окремо звертається увага на те, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, позаяк із врахуванням можливості застосування правил альтернативної підсудності, суд вважає за доцільне залишити позов без руху для надання можливості забезпечення права позивача на розгляд його справи судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний