02.09.2026 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/8549/26
Провадження № 2/644/5370/26
УХВАЛА
Іменем України
02 вересня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Ритова Я.М., за участю секретаря Швайка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Адвокат Лиска Павло Олександрович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якій просив розірвати шлюб, який зареєстрований 28.07.2022 року та укладений між сторонами.
Від представника позивача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду та повернення сплаченого судового збору, оскільки шлюб між сторонами раніше було розірвано за рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова.
В судове засідання позивач, її представник та відповідач не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав суду відповідну заяву.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з вказаним принципом диспозитивності, в основі поведінки суб`єктів цивільно-правових відносин лежить їх вільне волевиявлення, тому звернення до початку розгляду справи по суті із заявою про залишення позову без розгляду робить неможливим вирішення спору. Суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
З огляду на вказані правила, подана позивачем до початку розгляду справи по суті заява є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі положень статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Представник позивача, який звернувся з клопотанням про залишення позову без розгляду, не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.
За правилами частини 2 статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Представник позивача в заяві про залишення позову без розгляду поставив питання про повернення судового збору на підставі правила пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 3 статті 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тож за змістом наведеної норми вказаного Закону, у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача, сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у справі № 449/1290/20 від 11 січня 2022 року.
Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу правила частини 2 статті 257 ЦПК України, згідно з якими особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.М. Ритов