справа № 492/379/26
провадження № 2/492/585/26
РІШЕННЯ
Іменем України
02 вересня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
секретаря судового засідання - Богдан А.І.,
за участю: представника позивача адвоката Кочурова А.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представниці Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області Шидерової Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення про державну реєстрацію, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення про державну реєстрацію. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 набув в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Право приватної власності зареєстровано за позивачем на підставі свідоцтва про право на спадщину з законом від 10 квітня 2001 року. Однак згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вищезазначеного житлового будинку є відповідач ОСОБА_1 , право власності за ним зареєстровано за рішенням про державну реєстрацію від 04 серпня 2009 року на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області у справі № 2-822/09 від 02 червня 2009 року. Рішенням Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 78-VIII від 18 вересня 2025 року змінена поштова адреса житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 . Позивач не погоджується з рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, оскільки воно порушує право власності позивача, зареєстроване за законодавством на момент реєстрації, вважає, що право власності на зазначений житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_1 підлягає скасування, оскільки ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на житловий будинок пізніше позивача ОСОБА_2 , тому саме житловому будинку зареєстрованому за відповідачем ОСОБА_1 має бути присвоєна інша адреса для подальшої реєстрації.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , представниця Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
Суд, розглянувши позовну заяву, вислухавши обґрунтування представника позивача, заперечення відповідача ОСОБА_1 , представниці відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 , позивач у справі є власником житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 квітня 2001 року, технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 08 жовтня 2000 року (а.с. 17-18, 19, 20-21).
Рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради «Про упорядкування нумерації будинків с. Теплиця та Садове Арцизького району Одеської області» № 2-ХХ1У від 27 січня 2003 року було здійснено впорядкування нумерації будівель усіх форм власності на території сільської ради до 01 червня 2003 року (а.с. 8).
З оглянутої у судовому засіданні цивільної справи № 2-822/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування вбачається, що згідно з довідкою № 884 від 15 липня 2008 року, виданою Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області зміна нумерація житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 здійснена на підставі рішення виконавчого комітету Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області № 2-ХХ1У від 27 січня 2003 року та пов`язана із загальною зміною нумерації по Теплицькій сільській раді.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 02 червня 2009 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими до нього спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок, який залишився після смерті його матері, ОСОБА_4 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 468031583 від 13 березня 2026 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 червня 2009 року (а.с. 22-24)
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 442404350 від 05 вересня 2025 року (а.с. 25).
08 вересня 2025 року ОСОБА_2 , звернувся до виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області із заявою про впорядкування нумерації житлових будинків по АДРЕСА_1 та присвоїи належному ОСОБА_1 житловому будинку адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 29).
Рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області «Про зміну поштової адреси житловому будинку в селі Теплиця» № 78-VIII від 18 вересня 2025 року змінена поштова адреса житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 (а.с. 31). Зазначене рішення зареєстровано у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності (а.с. 32-33).
Листом № 26 від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_2 повідомлено, що присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 неможливо, оскільки зазначена адреса вже присвоєна іншому об`єкту (житловому будинку), право власності зареєстровано за іншим власником, враховуючи розташування будинку між житловими будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , нумерація будинку змінена з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 (а.с. 30).
Відповідно до листа Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області від 08 січня 2026 року в реєстровій книзі № 2 с. Теплиця внесено два записи щодо власника будинку АДРЕСА_1 , а саме: запис реєстрової книги № 2 с. Теплиця, реєстровий № 256 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 квітня 2001 року № 1818) зареєстровано на ОСОБА_2 , запис реєстрової книги № 2 с. Теплиця, реєстровий № 368 (рішення суду від 02 червня 2009 року № 2-822) зареєстровано на ОСОБА_1 (а.с. 36).
З копії по господарської книги вбачається, що у період з 1967-1969 роки житловий будинок мав АДРЕСА_1 , головою сім`ї був ОСОБА_5 , з 1971-1973, 1974-1976 року житловий будинок мав АДРЕСА_1 , головою сім`ї був ОСОБА_5 до членів сім`ї входив ОСОБА_2 , з 1977-1979, 1980-1982, 1983-1985, 1986-1990 роки житловий будинок мав АДРЕСА_1 головою сім`ї був ОСОБА_6 , член сім`ї ОСОБА_2 , з 1991-1995 - № 204, голова сім`ї « ОСОБА_7 », член сім`ї син ОСОБА_1 , 2006-2010 року - № 04, голова сім`ї « ОСОБА_7 », внесені зміни щодо власника будинку ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 02 червня 2009 року, з 2011-2015 роки - № 204, голова домогосподарства ОСОБА_1 , з 2016 - 2023 роки № 204, змінено назву вулиці з ОСОБА_8 на АДРЕСА_1 , голова домогосподарства ОСОБА_1 (а.с. 37-70).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тістол О.Ю. № 81680142 від 04 листопада 2025 року ОСОБА_2 відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що згідно з відомостями Державного реєстру прав за адресою Центральна № 204 с. Теплиця Болградського району Одеської області вже зареєстровано право власності на житловий будинок за іншою особою та відповідно поданої інформації Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області щодо зареєстрованих прав до 31 грудня 2012 року (а.с. 34).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожній особі гарантується право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб здійснюється шляхом вирішення цивільних справ, що згідно вимог ст. 2 ЦПК України являється завданням цивільного судочинства.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
На підставі частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно з статтею 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2021 року.
Положеннями частин 3, 4 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.
Реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об`єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об`єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об`єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об`єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (за наявності); 8) номер об`єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об`єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна (за наявності).
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, в тому числі, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.
Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об`єкта.
Частиною 11 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Законом, який регулює відносини, пов`язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації.
Статтею 11 цього Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.
Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень передбачені у статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Це, зокрема, заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. При цьому за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав і таке рішення повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Як встановлено судом ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 квітня 2001 року, технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 08 жовтня 2000 року.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 02 червня 2009 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими до нього спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок, який залишився після смерті його матері, ОСОБА_4 .
З оглянутої у судовому засіданні цивільної справи № 2-822/09 вбачається, що зміна нумерація житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_6 здійснена на підставі рішення виконавчого комітету Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області № 2-ХХ1У від 27 січня 2003 року та пов`язана із загальною зміною нумерації по Теплицькій сільській раді, що підтверджується довідкою № 884 від 15 липня 2008 року, виданою Теплицькою сільською радою Арцизького району Одеської області та рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради «Про упорядкування нумерації будинків с. Теплиця та Садове Арцизького району Одеської області» № 2-ХХ1У від 27 січня 2003 року.
На виконання вимог пункту 5 частини 11 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна виконавчим комітетом Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області було прийнято рішення «Про зміну поштової адреси житловому будинку в селі Теплиця» № 78-VIII від 18 вересня 2025 року змінена поштова адреса житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 . Зазначене рішення зареєстровано у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності.
З рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тістол О.Ю. № 81680142 від 04 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що згідно з відомостями Державного реєстру прав за адресою Центральна № 204 с. Теплиця Болградського району Одеської області вже зареєстровано право власності на житловий будинок за іншою особою та відповідно поданої інформації Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області щодо зареєстрованих прав до 31 грудня 2012 року.
Так, ОСОБА_2 звертаючись до державного реєстратора, не врахував рішення про зміну поштової адреси, просив зареєструвати право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , однак після зміни поштової адреси ОСОБА_2 не звертався до державного реєстратора із заявою про внесення змін до відомостей про об`єкт нерухомого майна.
Доводи представника позивача щодо порушення його права власності наявністю однакової нумерації об`єктів нерухомого майна та реєстрацією права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 є необґрунтованими, виконавчий комітет Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області рішенням № 78-VIII від 18 вересня 2025 року усунув протиріччя між сторонами щодо адрес та присвоїв житловому будинку позивача іншу адресу, що унеможливлює порушення права позивача.
Крім того, житлові будинки позивача та відповідача знаходяться на різних земельних ділянках, одному з яких, зокрема житловому будинку відповідача ОСОБА_1 присвоєно кадастровий номер, рішенням виконавчого комітету сільської ради змінено поштову адресу розташування житлового будинку позивача, тому позивачем не доведено, що рішенням виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області рішенням № 78-VIII від 18 вересня 2025 року порушуються його права.
Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до державного реєстратора із відповідною заявою про внесення змін до об`єкта нерухомості.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, позивач в судовому засіданні не довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідно до статті 81 ЦПК України.
Відповідно до частини 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно з частиною 1 статті 15 та частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту особою свого цивільного права є визнання незаконним рішення органів державної влади чи органу місцевого самоврядування, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, особа повинна довести факт порушення (невизнання або оспорювання) її прав іншою особою, яка набуває в суді процесуального статусу відповідача; у разі доведення цього факту, суд ухвалює рішення, яке виступає інструментом судового захисту порушених (невизнаних або оспорюваних) прав позивача, оскільки, за приписом статті 129-1 Конституції України, є обов`язковим для виконання особою, стосовно якої воно ухвалено.
З огляду на вищевикладене, доведення позивачем лише факту прийняття рішення без доведення тієї обставини, що оскаржуване рішення порушує права позивача, не є достатньою підставою для визнання такого рішення незаконним та його скасування в судовому порядку.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.
При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що виконавчий комітет Теплицької сільської ради Болградського району в межах своїх повноважень з метою упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна прийняв рішення «Про зміну поштової адреси житловому будинку в селі Теплиця» № 78-VIII від 18 вересня 2025 року змінена поштова адреса житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та скасування державної реєстрації права власності
Керуючись статтями 2, 7, 12, 19, 48, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-281, 284, 289, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову адвоката Кочурова Андрія Олександровича, в інтересах ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.