Справа № 496/6767/26
Провадження № 2/496/4865/26
У Х В А Л А
02 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши заяву адвоката Гришко Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Садового кооперативу «Харчовик-2» про визнання протиправними дій щодо відключення водопостачання, зобов`язання відновити водопостачання,
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Гришко С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до СК «Харчовик-2» про визнання протиправними дій щодо відключення водопостачання, зобов`язання відновити водопостачання.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд: - вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання Садового кооперативу «Харчовик-2» в особі Голови правління Попик О.А. або іншої уповноваженої особи негайно, не пізніше наступного робочого дня з дня постановлення ухвали, відновити водопостачання до земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Садовому кооперативу «Харчовик-2» в особі будь-яких його органів, представників, працівників, а також особисто Голови правління вчиняти будь-які дії та/або бездіяльність, наслідком яких є або може бути припинення, обмеження, перешкоджання або інше порушення водопостачання до вищевказаної земельної ділянки, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; - допустити негайне виконання ухвали про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначено, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною позовною заявою стали протиправні дії Садового кооперативу «Харчовик-2» щодо незаконного відключення від водопостачання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ситуація з відключенням земельної ділянки позивача від водопостачання може призвести до негативних наслідків як для позивача, так і для інших членів садового кооперативу - споживачів цієї послуги, який виступає колективним побутовим споживачем питної (технічної) води. Реальність такого ризику підтверджується прямими незаконними діями зі сторони Голови садового кооперативу, що стало приводом для звернення позивача до суду. У разі неприйняття невідкладних заходів позивач буде позбавлений можливості нормально користуватися своєю земельною ділянкою за її цільовим призначенням, зокрема здійснювати полив рослин та обробіток ділянки, що також призводить до інших побутових незручностей, які виражаються у певних моральних та фізичних стражданнях і можуть спричинити нові судові процеси. Очевидним є те, що відключення земельної ділянки від водопостачання не дає можливості позивачу належним чином використовувати свою ділянку за її прямим призначенням (садівництво), а з метою елементарного обслуговування ділянки Позивачу доведеться витрачати додаткові кошти на придбання та привезення води власним коштом, при цьому додатково створюючи незручності іншим власникам садових будинків і земельних ділянок, які знаходяться на території садового кооперативу. Все це також може бути предметом окремого судового розгляду. Основною метою подачі позовної заяви є захист права на вільне та мирне користування своїм майном (земельною ділянкою), яку важко в цей складний час обслуговувати без водопостачання. Такий «приклад» неправомірного відключення позивача від водопостачання з боку відповідача стане сигналом для інших членів садового кооперативу, що їх права фактично нічим не захищені від свавілля голови правління садового кооперативу «Харчовик-2», а наслідки такого прецеденту важко передбачити. Зважаючи на завантаженість судової системи, що є загальновідомим фактом, поки триватиме розгляд спору по суті, будь-який учасник справи зможе скористатися правом на апеляційне оскарження рішення суду, після чого відповідач може відмовитися від добровільного виконання рішення, для примусового виконання якого доведеться звертатися до виконавчої служби. Без вжиття невідкладних заходів позивач буде вимушений або користуватися земельною ділянкою без водопостачання, що протягом тривалого часу практично неможливо, або витрачати додаткові кошти на завезення води. Така ситуація здатна нівелювати ефективність судового захисту, адже рішення суду має бути не лише законним і обґрунтованим, а перш за все - ефективним у контексті захисту прав, як цього вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з приписами ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч.1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний суд у постанові від 06.03.2023 року по справі №916/2239/22 роз`яснив, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Суд констатує, що вимоги, заявлені у заяві про забезпечення позову, фактично зводяться до вимог, зазначених у позовній заяві.
Тобто, у разі задоволення заяви про забезпечення позову, фактично будуть вирішені позовні вимоги ОСОБА_1 по суті, що є недопустимим на даній стадії.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №910/1200/20.
Таким чином, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на позивача.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Стороною позивача не надано жодних доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в майбутньому.
Крім того, представником заявника не конкретизовано коло осіб, яких він просить суд зобов`язати відновити водопостачання до земельної ділянки позивача та яким слід заборонити вчиняти будь-які дії та/або бездіяльність.
Тому, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, у зв`язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 151, 153, 154, 353 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву адвоката Гришко Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Садового кооперативу «Харчовик-2» про визнання протиправними дій щодо відключення водопостачання, зобов`язання відновити водопостачання - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі, для відома.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.Л. Пасечник