УХВАЛА
Іменем України
01 вересня 2026 року Справа №465/7037/20
Провадження № 2-п/451/26/26
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Магонь О.З. розглянула матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Вак Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення у справі №465/7037/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за договором позики,
УСТАНОВИЛА:
18.08.2026 через систему «Електронний суд» до Радехівського районного суду Львівської області надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Вак Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22.04.2021.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2026 вищезазначену заяву передано до розгляду судді Магонь О.З.
У заяві представник заявника зазначає, що 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 після звернення до правоохоронних органів із заявою про шахрайство, стало відомо про наявність рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за договором позики. До цього часу ОСОБА_1 про існування зазначеної справи та ухвалення заочного рішення раніше не знав, участі у розгляді справи не брав. Копію заочного рішення поштою, особисто чи в електронній формі не отримував. 11 серпня 2026 року засобами електронного зв`язку ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» представником Белей І.А. було отримане заочне рішення у справі № 465/7037/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за договором позики, яке вже набрало законної сили. В той же час до цього часу, будь-яких судових повісток ОСОБА_1 не отримував, процесуальні документи, в тому числі позовна заява не надходили, оскільки починаючи з 2014 року і по теперішній час ОСОБА_1 фактично проживає в місті Києві. Отже, ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права 10 серпня 2026 року, що підтверджується матеріалами справи, а тому саме з вказаної дати повинен облікуватися строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. За таких обставин, вважають, що строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення пропущений з поважних причин та він підлягає поновленню. Просить суд поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин; переглянути та скасувати заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за договором позики; призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Суддя, перевіривши матеріали справи, доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з приписами статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 127 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Як встановлено з матеріалів цивільної справи №465/7037/20 зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.64-65), відтак Франківський районний суд Львівської області передав справу за підсудністю до Радехівського районного суду Львівської області.
Радехівський районний суд Львівської області копії усіх документів по справі, судові повістки та копію заочного рішення суду скеровував за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені на 22.03.2021, 22.04.2021 не з`являвся, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення поверталися на адресу суду з відміткою про повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.76-77, 88-89, 94-95).
Судом 09.03.2021, 23.03.2021 було здійснено виклик ОСОБА_1 до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.86, 92).
Копія заочного рішення суду була скерована відповідачу ОСОБА_1 та згідно відмітки Довідки про причини повернення вказано «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.94-95).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду України, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, заявник ОСОБА_1 вважається таким, що отримав заочне рішення суду 04.06.2021, отже, право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, передбачене ч. 3 ст. 284 ЦПК України, закінчилося 24.06.2021.
Як видно із заяви про перегляд заочного рішення у справі №465/7037/20, представником заявника через систему «Електронний суд» заява про перегляд заочного рішення сформована 17.08.2026, а надійшла до суду 18.08.2026, тобто з пропуском встановленого строку на подання заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк заяву до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, також і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідачу своєчасно надіслано заочне рішення, а відтак він мав змогу ознайомитися зі змістом судового рішення в ЄДРСР, проте, заяву про перегляд заочного рішення суду подано із багаторічним пропуском визначеного законом строку.
У поданій заяві представник заявника не наводить жодних об`єктивних, непереборних причин, які не залежали від волі особи та які перешкодили своєчасно, в установлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк подати заяву про перегляд заочного рішення, при цьому покликання представника заявника на проживання відповідача ОСОБА_1 у м. Київ з 2014 року не підтверджено жодними належними доказами.
Додані докази до заяви, а саме: роздруківки рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2013 та ухвали цього ж суду від 13.05.2013 у справі № 465/2229/13-ц, скріншот з офіційного вебпорталу «Судова влада України», а також копія витягу з ЄРДР від 07.05.2026, є неналежними й недостатніми для підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Суд також враховує, що саме по собі посилання на необізнаність про наявність судового рішення за таких обставин не може вважатися достатнім та переконливим обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.
Інших будь-яких поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник не вказує.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зазначено, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
За вказаних обставин, суд доходить висновку про відмову у поновленні процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі №465/7037/20, у зв`язку з чим, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 284 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити представнику заявника ОСОБА_1 - адвокату Вак Ользі Володимирівні у поновленні процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі №465/7037/20.
Залишити без розгляду заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Вак Ольги Володимирівни про перегляд заочного рішення у справі №465/7037/20.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Магонь О. З.