Ухвала № 139415637 у справі № 718/76/26 від 02.09.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року м. Чернівці

Справа № 718/76/26

Провадження № 22-ц/822/1829/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Литвинюк І. М.,

суддів: Кулянди М. І., Одинака О. О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, до якої додано клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Клопотання обґрунтовується тим, що матеріали проведеного експертного дослідження йому надані не були, у зв`язку з чим він позбавлений можливості повною мірою перевірити дотримання процедури ідентифікації осіб, відбору, маркування, зберігання та дослідження біологічних зразків. Оскільки зазначений висновок став визначальним доказом для відмови в задоволенні його позову, правильність якого викликає обґрунтовані сумніви, вважає необхідним проведення повторної судової молекулярно- генетичної експертизи іншими експертами, в іншій експертній установі та з новим відбором біологічних зразків.

Заперечення на клопотання про проведення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи не надходило.

Заслухавши доповідача, обговоривши аргументи, якими мотивовано клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

Суд зауважує, що обов`язковою передумовою призначення у цивільному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2026 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького НДЕКЦ МВС України. На вирішення експертизи було поставлено питання про те, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком дитини.

На виконання вищезазначеної ухвали Чернівецьким НДЕКЦ МВС України була проведена судова молекулярно-генетична експертиза. Згідно з висновком експерта №СУ-19/126-26/3470-БД від 23 квітня 2026 року ймовірність підтвердження біологічного батьківства становить 99,9999%. (том 2 а.с.5-8).

Як зазначено в рішенні, 01 травня 2026 року до суду надійшов висновок експерта від 23 квітня 2026 року № СЕ-19/126-26/3470-БД, згідно з яким імовірність батьківства становить не менше ніж 99,9999999 %.

Зазначений висновок надійшов до суду 01 травня 2026 року.

14 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами цієї справи, що підтверджується заявою про ознайомлення (а.с. 108).

18 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від позову (в подальшому відмову від позову не підтримав), з якої вбачається, що позивачу було відомо про надходження висновку судової молекулярно-генетичної експертизи та її висновком.

Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, з яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.

При цьому колегія суддів наголошує, що позивач не надала беззаперечних доказів, які б доводили обґрунтовані сумніви сторони позивача у правильності висновку експерта №СУ-19/126-26/3470-БД від 23 квітня 2026 року, зокрема, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06 січня 2025 року у справі №569/8833/20.

Враховуючи те, що обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі експертизи у зв`язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення повторної судової експертизи, клопотання не містить і належні докази того, що висновок експерта є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, у задоволенні клопотання про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, слід відмовити.

Окрім цього колегія суддів звертає увагу на те, що сторона позивача приймала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, однак клопотання про призначення у справі повторної судової молекулярно-генетичної експертизи не заявляла.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: змагальність сторін; диспозитивність; розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з частиною третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Приписи частини першої статті 44 ЦПК України зобов`язують учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 367 ЦПК Країни докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Сама по собі незгода сторони з висновком експерта не є самостійною підставою для призначення повторної судової експертизи.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Керуючись статтями 260, 261, 365, 368 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи у справі № 718/76/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач І. М. Литвинюк

Судді: М. І. Кулянда

О. О. Одинак