Є.у.н.с.512/461/26
Провадження №2-о/512/33/26
"01" вересня 2026 р. с-ще Саврань
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Савранський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,
за участю секретаря - Тімановського А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
05.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності йому диплома про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979 року виданого на ім`я ОСОБА_1 про закінчення Одеського автошляхового технікуму Міншляхбуду УРСР, військового квитка (воєнного білету) НОМЕР_2 від 25.04.1979 виданого на ім`я ОСОБА_1 та трудової книжки без номера від 18 серпня 1978 року на ім`я ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 посилається на те, що він звернувся до сектору обслуговування громадян Головного управління Пенсійсного фонду України в Одеській області в с-щі Саврань за призначенням пенсії за віком так як на час звернення досяг уже пенсійного віку 65 років та сім місяців. Однак, в призначенні пенсії йому відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, а саме: у період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року страховий стаж має складати від 15 до 22 років.
Пенсійний фонд при визначені права на пенсію не врахував дані трудової книжки без номера від 18 вересня 1978 року видану на ім`я « ОСОБА_1 » (мова оригіналу - російська) 1960 року народження, період служби в армії згідно військового квитка НОМЕР_2 від 25 квітня 1979 року виданого на ім`я « ОСОБА_1 » (мова оригіналу - російська) ІНФОРМАЦІЯ_1 , та періоду навчання в Одеському автошляховому технікумі Міншляхбуду УРСР серії НОМЕР_1 від 28 лютого 1979 року на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що існують розбіжності написання його по батькові з паспортними даними ОСОБА_1 українською мовою та ОСОБА_1 - (мовою оригіналу - російською).
Встановлення факту належності ОСОБА_1 вказаних вище документів дасть можливість зарахувати до страхового стажу більше 20 років страхового стажу, що буде достатнім для призначення пенсії. В позасудовому порядку вирішити дане питання ОСОБА_1 не має можливості оскільки зробити виправлення в трудовій книжці має право лише роботодавець, а заявник з 2011 року ніде не працює та перспектив працевлаштування не має в силу свого віку та стану здоров`я. Також ОСОБА_1 не має можливості внести зміни у військовий квиток (воєнний білет) та диплом у зв`язку з тим, що він знятий з військового обліку, а справа знищена. Також немає вже ІНФОРМАЦІЯ_2 де він перебував на військовому обліку.
Оскільки будь-яким іншим чином ніж в судовому порядку заявник позбавлений можливості встановити факт належності правовстановлюючих документів, та він змушений звернутися до суду з цією заявою в якій просить встановити факт належності йому диплома про освіту, військового квитка (воєнного білету) та трудової книжки.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте 01.09.2026 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та підтримав заявлені вимоги (а.с.28).
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в судове засідання не з`явилася, проте 01.07.2026 до суду надійшла заява в якій представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Зінченко Т.І. просить розглянути справу без участі представника (а.с.24).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснюється.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши заяву та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Савранського сектору пенсійного фонду Подільського району Одеської області за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Однак, рішенням начальника відділу призначення пенсії головного управління ПФУ в Тернопільській області №155150007217 від 29.12.2025 в призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.8).
Матеріали справи містять розрахунок стажу ОСОБА_1 , що становить 04 роки 11 місяців 08 днів (а.с.9).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить до висновку що факт належності ОСОБА_1 диплома про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979 року про закінчення Одеського автошляхового технікуму Міншляхбуду УРСР, військового квитка (воєнного білета) НОМЕР_2 від 25.04.1979 та трудової книжки без номера від 18 серпня 1978 року підтверджується наступними доказами:
- копією паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 виданого Савранським РВ УМВС України в Одеській області від 21.12.2001 (а.с.6-7);
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.10);
- копією трудової книжки ОСОБА_1 від 18.09.1978 (а.с.11-13);
- копією диплому серії НОМЕР_1 від 28.02.1979 (а.с.14);
- копією військового квитка НОМЕР_2 від 25.04.1979 (а.с.15);
- копією архівної довідки КП «Трудовий архів Савранської селищної ради Одеської області» №01-26/87 від 23.03.2026 (а.с.16);
- копією реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (а.с.17).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно з положеннями статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у пунктах 1, 12 Постанови № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів які, необхідні заявнику для оформлення пенсії.
У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності:
-диплома про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979 про закінчення Одеського автошляхового технікуму Міншляхбуду УРСР виданого на ім`я ОСОБА_1 ;
-військового квитка (воєнного білету) НОМЕР_2 від 25.04.1979 виданого на ім`я ОСОБА_1 ;
-трудової книжки без номера від 18.08.1978 на ім`я ОСОБА_1 .
Верховний Суд, під час касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Водночас, розбіжність у написанні прізвища власника диплому про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979, військового квитка (воєнного білету) НОМЕР_2 від 25.04.1979, трудової книжки без номера від 18.08.1978 утворилася щодо двох літер «Апполинарьевич» та «Аполлинарьевич» внаслідок орфографічної мінливості при утворенні по батькові, а також через механічні помилки (описки) у документах, та відмінностей в іншій частині не має.
Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що дослідженими доказами було достовірно встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
-диплома про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979 про закінчення Одеського автошляхового технікуму Міншляхбуду УРСР;
-військового квитка (воєнного білету) НОМЕР_2 від 25.04.1979;
-трудової книжки без номера від 18.08.1978.
Згідно з частиною 7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись пунктами 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», статтею 81, частиною 3 статті 258, статтями 259, 263-265, пунктом 5 частини 2 статті 293, пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , диплома про освіту НОМЕР_1 від 28.02.1979 виданого на ім`я ОСОБА_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військового квитка (воєнного білета) НОМЕР_2 від 25.04.1979 виданого на ім`я ОСОБА_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , трудової книжки без номера від 18.08.1978 виданого на ім`я ОСОБА_1 .
При ухваленні судом рішення судові витрати заявника ОСОБА_1 не відшкодовуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.Ю. Брюховецький