ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 р. Справа № 520/10756/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., повний текст складено 14.07.26 по справі № 520/10756/26
за позовом ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/10303/25, по справі № 520/30535/24;
зобов`язати Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у розмірі податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору (3.5 %), утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/10303/25, по справі № 520/30535/24.
В обґрунтуванні позовної заяви зазначено, що відповідачем протиправно утримано податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення, виплаченого позивачу на виконання рішень суду у справах № 520/30383/24, № 520/30399/24, № 520/30409/24, № 520/30557/24, № 520/30512/24, № 520/10303/25, № 520/30535/24.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24.
Зобов`язано Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у розмірі податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору (3.5 %), утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених пунктами 167.2-167.5 статті 167 Кодексу).
Об`єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 Кодексу. Ставка військового збору становить, зокрема: для платників, зазначених у підпункті 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування; для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту - 1.5 відсотка від об`єкта оподаткування визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу та підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). Разом з тим пунктом 168.5 статті 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утримувачами загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, згідно з нормами якого підлягають компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби. Враховуючи викладене, дохід у вигляді виплат, виплачувався позивачу на підставі рішення суду, як звільненому військовослужбовцю, і сума такого доходу включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України і військовим збором за ставкою 5 відсотків, а відтак судом протиправно задоволено позовні вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 08.07.2019 по 16.03.2020 та у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 17.03.2020 по 25.08.2021 (перебувають на фінансовому забезпеченні Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України).
Звільнений зі служби 25.08.2021, що вбачається з копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.08.2021 № 177.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 520/30383/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 08.07.2019 по 25.08.2021 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 99 839.52 грн за період з 08.07.2019 по 25.08.2021 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 520/30399/24 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців,осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням , а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчисленого із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку № 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року) та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 520/30409/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 25 календарних років служби у Збройних Силах України, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 25 календарних років служби у Збройних Силах України, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 520/30557/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, які полягають у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні ОСОБА_1 грошової компенсації за частину невикористаної відпустки за 2021 рік та грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за частину невикористаної відпустки за 2021 рік та грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020 та 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 520/30512/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо незастосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно, обчисленої із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року) та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 520/13003/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України з приводу не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за платежем по судовим рішенням у справах № 520/30512/24, № 520/30557/24, № 520/30409/24 та № 520/30399/24. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за платежем по судовим рішенням у справах № 520/30512/24, № 520/30399/24 за період 29.01.2020 - 08.05.2025. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за платежем по судовим рішенням у справах № 520/30557/24, № 520/30409/24 за період 26.08.2021 - 08.05.2025. Позов в решті вимог залишено без задоволення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/30535/24 задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII в період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру мого посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII за період з 29.01.2020 по 25.08.2021 включно належні суми грошового забезпечення, обчислені із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме на: 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року) та з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України які полягають у неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII з 08.07.2019 по 25.08.2021. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII за період з 08.07.2019 по 25.08.2021 з урахуванням фіксованої індексації відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 520/30383/24 :
13.06.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 1 617.00 грн ( платіжна інструкція № 4732 від 11.06.2025).
21.08.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 грн (платіжна інструкція № 6643 від 18.08.2025).
10.10.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 201.25 грн (платіжна інструкція № 8182 від 07.10.2025).
12.03.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 2 909.83 грн (платіжна інструкція № 1747 від 05.03.2026).
22.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 172.40 грн (платіжна інструкція № 4020 від 18.05.2026).
З них утримано податків і зборів 23 % - 3 225.52 грн. Залишок заборгованості складає 85 815.52 грн, буде утримано 19 737.57 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 520/30399/24:
09.05.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 6 275.50 грн (платіжна інструкція № 3785 від 08.05.2025).
13.06.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 1 617.00 грн ( платіжна інструкція № 4762 від 11.06.2025).
21.08.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 (платіжна інструкція № 6556 від 18.08.2025).
10.10.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 201.25 грн (платіжна інструкція № 8084 від 07.10.2025).
12.03.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 2 909.83 грн (платіжна інструкція № 1738 від 05.03.2026).
22.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 172.40 грн (платіжна інструкція № 4020 від 18.05.2026).
З них утримано податків і зборів 23 % - 5 100.02 грн. Залишок заборгованості складає 76 427.27 грн, буде утримано 17 578.27 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 520/30409/24:
09.05.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 6 275.50 грн (платіжна інструкція № 3755 від 08.05.2025).
13.06.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 1 617.00 грн ( платіжна інструкція № 4728 від 11.06.2025).
21.08.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 (платіжна інструкція № 6518 від 18.08.2025).
10.10.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 201.25 грн (платіжна інструкція № 8127 від 07.10.2025).
12.03.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 2 909.83 грн (платіжна інструкція № 1847 від 06.03.2026)
22.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 172.40 грн (платіжна інструкція № 3995 від 18.05.2026).
З них утримано податків і зборів 23 % - 9 755,57 грн. Залишок заборгованості складає 24030,50 грн, буде утримано 5 527,02 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 520/30557/24 :
09.05.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 6 275.50 грн (платіжна інструкція № 3706 від 08.05.2025)
13.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 1 617.00 грн (платіжна інструкція № 4675 від 11.06.2025).
21.08.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 (платіжна інструкція № 6509 від 18.08.2025).
З них утримано податків і зборів 23 % - 1 754.56 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 520/30512/24:
09.05.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 6 275.50 грн (платіжна інструкція № 3729 від 08.05.2025).
13.06.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 1 617.00 грн (платіжна інструкція № 4682 від 11.06.2025).
21.08.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 (платіжна інструкція № 6584 від 18.08.2025).
10.10.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 201.25 грн (платіжна інструкція № 8083 від 07.10.2025).
З них утримано податків і зборів 23 % - 156.40 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 520/13003/25:
12.03.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 2 909.83 грн (платіжна інструкція № 1868 від 09.03.2026).
22.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 172.40 грн (платіжна інструкція № 4065 від 18.05.2026).
З них утримано податків і зборів 23 % - 1 816.77 грн. Залишок заборгованості складає 14 686.93 грн, буде утримано 3 377.99 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 520/30535/24:
21.08.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 763.38 грн (платіжна інструкція № 6601 від 18.08.2025).
10.10.2025 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 201.25 грн (платіжна інструкція № 8181 від 07.10.2025).
12.03.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 2 909.83 грн (платіжна інструкція № 1789 від 06.03.2026)
22.05.2026 було перераховано позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 3 172.40 грн (платіжна інструкція № 3947 від 18.05.2026).
З них утримано податків і зборів 23 % - 2 742.52 грн. Залишок заборгованості складає 10 838.33 грн, з них буде утримано 2 492.82 грн.
Вказане підтверджено матеріалами справи, які надані відповідачем на виконання ухвали суду від 07.07.2026.
Як зазначено у позовній заяві, відповідачем під час виплати коштів на виконання рішень судів у вищезазначених справах протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення.
08.05.2025 позивач звернувся до відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення під час виконання рішень суду у справах № 520/30399/24, № 520/30409/24, № 520/30557/24, № 520/30512/24.
Листом від 04.06.2025 № 305/2381 відповідач повідомив про правомірне утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) та військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача був наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення суду. Також, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними та відповідач безпідставно надмірно утримав 3.5 % військового збору у розмірі з нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, зо за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) з суми грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі- Порядок № 44).
Згідно з п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Приписами п.п. 4, 5 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 зазначив, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2024 по справі № 580/602/22 зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України сплачено податок з доходів фізичних осіб із грошового забезпечення, згідно рішень по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24 у розмірі 18 %, що відповідачем не заперечується
Разом з тим, виплату грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (18 %) з суми грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24 та зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у розмірі податку на доходи фізичних осіб (18 %) утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24.
Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині позовних вимог спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Щодо утримання військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Так, відповідно до Закону України № 4015-IX від 10.10.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1.5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
При цьому, Законом України № 4113 від 04.12.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1.5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-IX.
З огляду на те, що Закон України № 4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені Законом України № 4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1.5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України сплачено військовий збір, утриманий з перерахованого грошового забезпечення згідно рішень по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24 у розмірі 5%, що відповідачем не заперечується.
Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1.5 відсотка.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
За таких обставин, відповідач безпідставно надмірно утримав 3.5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченої індексації грошового забезпечення позивача.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо утримання військового збору у збільшеному розмірі (5 %) з суми грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24 та зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриманий військовий збір (3.5 %), утриманий при виплаті грошового забезпечення на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/30383/24, по справі № 520/30399/24, по справі № 520/30409/24, по справі № 520/30557/24, по справі № 520/30512/24, по справі № 520/13003/25, по справі № 520/30535/24.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 520/10756/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) З.Г. Подобайло
Судді (підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий