ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 р. Справа № 520/5785/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/5785/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.11.2024 року №2635012-2418-2043-UA6314005[телефон приховано] в частині сплати податку у сумі 1246,20 грн та від 01.11.2024 №2635011-2418-2043-UA6314017[телефон приховано] в частині сплати податку у сумі 1420,40 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.11.2024 року №2635012-2418-2043-UA6314005[телефон приховано] у сумі 415,40 грн та від 01.11.2024 року №2635011-2418-2043-UA6314017[телефон приховано] у сумі 473,46 грн в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 по 30.04.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 40 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року у справі № 520/5785/25 скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 01.11.2024 №2635012-2418-2043-UA6314005[телефон приховано] у сумі 415,40 грн та від 01.11.2024 №2635011-2418-2043- UА6314017[телефон приховано] у сумі 473,46 грн в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 по 30.04.2023, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року залишити без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником нежитлової нерухомості, а саме : гараж, загальною площею 74,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок, загальною площею 56.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; будівля, магазин, загальною площею 42,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира, загальною площею 49 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 .
Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2024 №2635012-2418-2043-UA6314005[телефон приховано] та від 01.11.2024 №2635011-2418-2043-UA6314017[телефон приховано], яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 1246,20 грн та 1420,40 грн.
Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 01.11.2024 року №2635012-2418-2043-UA6314005[телефон приховано] та від 01.11.2024 року №2635011-2418-2043-UA6314017[телефон приховано] в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно з пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Приписами пп.265.1.1 п.265.1 ст. 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266 ПК України).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
У зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX (надалі також - Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX).
Цим Законом, який набрав чинності 7 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України 24.03.2022 був прийнятий Закон України № 2142-IX « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
"69.22. Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України".
Водночас, відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 06 травня 2023 року згідно з Законом № 3050-IX) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Колегія суддів зазначає, що підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) передбачав, що на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, тоді як підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 травня 2023 року) передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти, зокрема, нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності, зокрема, фізичних осіб та розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Згідно матеріалів справи, позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік за об`єкти нежитлової нерухомості, зокрема, гараж, загальною площею 74,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та будівля, магазин, загальною площею 42,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником вказаних об`єктів нежитлової нерухомості є позивач.
Отже, нерухоме майно, за яке позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, що належить на праві власності позивачу, знаходиться на території Чугуївської міської територіальної громади та Малинівської селищної територіальної громади.
Кабінетом Міністрів України 06.12.2022 року прийнято постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі постанова №1364).
Пунктом 1 постанови №1364 установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій;
до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій;
до переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року був прийнятий наказ №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до п. 1.8 підрозділу 1 розділу І вказаного Переліку Чугуївська міська територіальна громада та Малинівська селищна територіальна громада з 26.03.2022 та з 05.05.2022 віднесені до територій можливих бойових дій, які включено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата припинення можливості бойових дій щодо вказаних територій не визначена.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що оскільки нерухоме майно, на яке позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 06.05.2023 року перебувало на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, а саме на території можливих бойових дій, то згідно підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) такий податок на нерухоме майно не нараховується та не сплачується.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачу в даному випадку не повинен нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2023 року до 06.05.2023 року.
Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкове зобов`язання за весь період 2023 року.
Враховуючи, що у позивача до 06.05.2023 року був відсутній обов`язок з нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування вказаного податку за період з 01.01.2023 року по 30.04.2023 року.
Натомість ГУ ДПС у Харківській області вважає, що змінами, внесеними до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано пільги зі сплати податку щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності.
Колегія суддів вважає такі твердження апелянта помилковими та, виходячи із положень загальноправового принципу дії норми права у часі, зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06 травня 2023 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 р. по справі № 200/673/25.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Колегія суддів вважає, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкового зобов`язання за період січень-квітень 2023 року, не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.
З урахуванням правил дії закону в часі, з огляду на дату набуття чинності Законом № 3050-IX від 11.04.2023, яким змінено редакцію підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (06.05.2023), який до цієї дати на час введення воєнного стану передбачав звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у випадку розташування такого майна на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, колегія суддів вважає, що за період січень-квітень 2023 року у позивача був відсутній обов`язок зі сплати податку.
Таким чином, застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ до правовідносин, які виникли за період січень-квітень 2023 року, не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 520/5785/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій