ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 932/7079/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року у справі №932/7079/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо примусового повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення визнати протиправним та скасувати рішення 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про імміграцію» рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] є похідним від рішення про відкликання дозволу на імміграцію, тому, на переконання суду, у випадку скасування останнього дозвіл на імміграцію позивача є чинним, а правова підстава для прийняття рішення про примусове повернення відсутня. При цьому, судом першої інстанції враховано і те, що на підтвердження факту проукраїнської позиції та переслідування позивачем надані, відомості про наявність ухваленого 04.06.2025 відносно нього вироку судом рф за ст. 280.4 ч.2 п.в Кримінального кодексу РФ у справі № 1-115/2025 за прилюдні призови до здійснення діяльності, направленої проти безпеки РФ, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет» (т.2 а.с.61-72), скріншоти зі сторінки мережі «Facebook» за 2022-2024 роки (т.1 а.с.96-111), квитанції про переказ донатів (т.1 а.с112-113), участь у благодійних та культурних заходах.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що позивач з питань обміну посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.01.2018 у зв`язку з досягненням ним 45-річного віку не звертався, а тому проживав на території України за недійним документом. Також відповідач зазначає про не врахування судом першої інстанції листів Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надсилання до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подання від 09.06.2025 №6651/103-2025 та від 09.06.2025 №66540/103-2025.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що громадянин рф ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був документований паспортом НОМЕР_2 , який виданий 22.03.2012, органом видачі ФМС 430001, терміном дії до 22.03.2022 (т. 1а.с.14-25).
ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію в Україну, виданий Соборним РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 05.01.2018 1212-72 № 1, дійсний до 05.01.2019 (а.с.140), а також посвідку на постійне проживання в Україні серія НОМЕР_1 від 01.02.2018 (т.1 а.с. 88-91).
09.06.2025 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину російської федерації ОСОБА_1 (т.1 а.с.142-143).
У поданні вказано, що за оперативною інформацією Управлінням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України встановлено, що ОСОБА_1 прибув в Україну з метою вчинення протиправної діяльності направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, отримання та передачі інформації стосовно місць дислокації об`єктів критичної інфраструктури, військових та оборонних об`єктів, організації масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності та направлені на повалення державного ладу в Україні.
Також вказано, що ОСОБА_1 має намір прибути до центральних регіонів України для отримання інформації з метою подальшого її передання особам, що мають зв`язок з представниками розвідувальних підрозділів РФ, відносно місць дислокації об`єктів критичної інфраструктури, військових та оборонних об`єктів. Таким чином, вказані дії можуть призвести до поліпшення координації ракетних обстрілів супротивником, що в свою чергу може призвести до пошкодження чи знищення об`єктів військової, оборонної чи критичної інфраструктури на території України. ОСОБА_1 веде скритний спосіб життя, систематично змінює адресу проживання та номер мобільного телефону. Своїми безпосередніми діями ОСОБА_1 створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні. Відтак, його перебування на території України може призвести до дестабілізації криміногенної ситуації в Україні, підриву державності та загалом національної безпеки.
Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області про відкликання дозволу на імміграцію в Україну від 10.06.2025 № 35 дозвіл на імміграцію в Україну від 05.01.2018 ОСОБА_1 відкликаний на підставі п. 2-4 частини першої ст. 12 Закону України «Про імміграцію» (т.1 а.с.141). Видана на підставі цього дозволу на імміграцію посвідка на постійне проживання від 01.02.2018 серія НОМЕР_1 від 01.02.2018 також відкликана.
В свою чергу, 10.06.2025 ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийнято рішення про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни від 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] та зобов`язано ОСОБА_1 покинути територію України у строк до 19.06.2025 (т. 1 а.с. 134-135).
У рішенні про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства вказано, що листом Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 10.06.2025 № 1201.3.4/190048-25 повідомлено, що рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 10.06.2025 № 35 на підставі п. 2-4 частини першої ст. 12 Закону України «Про імміграцію» надана громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на імміграцію в Україну від 05.01.2018 відкликаний. Видана громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі цього дозволу на імміграцію в Україну посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 01.02.2018 рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 10.06.2025 № 35 відкликана на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321. З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги статті 13 Закону України «Про імміграцію» стосовно громадянина рф ОСОБА_1 , прийняте рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
У рішенні про примусове повернення наявна відмітка, про те що, перекладач не залучався; від підпису та отримання другого примірника рішення відмовився.
Не погодившись із рішенням від 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про імміграцію» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п`яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй. Відкликана або визнана недійсною посвідка підлягає вилученню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.
Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню в порядку, передбаченому законом України.
Якщо особа оскаржила рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, виконання рішення про її примусове повернення призупиняється до набрання рішенням суду законної сили.
У разі визнання судом протиправним та скасування рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання дозвіл на імміграцію вважається чинним та є підставою для звернення за отриманням посвідки на постійне проживання у порядку обміну.
Судом з`ясовано, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №160/21445/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про відкликання дозволу на імміграцію в Україну 10.06.2025 №35.
Визнано протиправним та скасовано відкликання посвідки на постійне проживання на підставі рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про відкликання дозволу на імміграцію в Україну 10.06.2025 №35.
В іншій частині позовних вимог відмолено.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №160/21445/25 набрала законної сили 16 квітня 2026 року.
Зважаючи на те, що підставою для прийняття спірного рішення № 120113[телефон приховано] стало рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 10.06.2025 № 35 щодо відкликання наданого ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання, яке в подальшому скасовано судовим рішенням у справі №160/21445/25, що набрало законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення від 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина російської федерації ОСОБА_1 та як наслідок необхідності його скасування.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач з питань обміну посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.01.2018 у зв`язку з досягненням ним 45-річного віку не звертався, а тому проживав на території України за недійним документом, адже не здійснення своєчасного обміну посвідки на постійне проживання у зв`язку з досягненням ним 45-річного віку не вказує на втрату чинності такого документа.
Безпідставними вважає колегія суддів і посилання відповідача на листи Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надсилання до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подання від 09.06.2025 №6651/103-2025 та від 09.06.2025 №66540/103-2025, адже підставою для прийняття рішення від 10.06.2025 № 120113[телефон приховано] про примусове повернення до країни походження або третьої країни стало рішення від 10.06.2025 № 35 щодо відкликання наданого ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року у справі №932/7079/25 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року у справі №932/7079/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко