П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 522/25526/25
Перша інстанція: суддя Кравцова А.В.,
повний текст судового рішення
складено 08.05.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Димерлія О.О.,
суддів - Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 у справі №522/25526/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення
У С Т А Н О В И В:
24.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси із позовом, у якому просить суд скасувати постанову Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеської області про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6148419 від 14.11.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, яке передбачено ст.127-3 КУпАП.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 25.11.2025 у справі №522/25526/25 матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 передано за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи про порушення ОСОБА_1 п.24.8 Правил дорожнього руху, за що ст.127-3 КУпАП передбачено відповідальність.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 у справі №522/25526/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст.127-3 КУпАП - на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що в діях/бездіяльності ОСОБА_1 дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.127-3 КпАП України. Між тим, судом першої інстанції встановлено, що на позивача накладено адміністративне стягнення поза межами строку, який установлено ст.38 КУпАП.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення районним судом норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що Болградським районним судом Одеської області неправильно застосовано приписи статті 38 КУпАП.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини справи.
Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 є співробітником закладу підготовки водіїв «Турбо драйв» (інструктор з підготовки водіїв).
14.11.2025 ОСОБА_1 здійснював навчання кандидата у водії на транспортному засобі «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить автошколі.
У ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції, поліцейським 2-го взводу 6-ої роти 2-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_2 14.11.2025 приблизно о 10год. 00хв. за адресою: м.Одеса, вул.Овідіопольська дорога, б.3/1, виявлено громадянина ОСОБА_1 , який здійснював навчання кандидатки у водії на транспортному засобі «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , який не обладнаний розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог п.30.3.к Правил дорожнього руху.
У зв`язку з чим, 14.11.2025 поліцейським відносно ОСОБА_1 складено постанову серії ЕНА №6148419 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У такому індивідуальному акті зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.24.8 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ст.127-3 КУпАП.
Означеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.
Не погодившись із притягненням до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п.24.8 Правил дорожнього руху транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Навчальний транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Згідно із підпунктом «к» пункту 30.3 Правил дорожнього руху на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки, зокрема, "Навчальний транспортний засіб" - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру "Н" чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля).
Відповідальність порушення порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів установлено статтею 127-3 КУпАП (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Названою нормою передбачено, що порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме:
- здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів;
- допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв;
- проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснюючи розгляд даної справи суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувану постанову серії ЕНА №6148419 від 14.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суб`єктом владних повноважень прийнято на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцію України, чинним законодавством України, оскільки в діях/бездіяльності позивача дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.127-3 КпАП України.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 у справі №522/25526/25 в означеній частині не є предметом апеляційного перегляду, а тому колегія суддів таким обставинам оцінки не надає.
Відносно висновку районного суду щодо спливу строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід вказати таке.
Строки накладення адміністративного стягнення установлені статтею 38 КУпАП.
Згідно із названою нормою адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Таким чином, за приписами статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення.
Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
У даному випадку вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не є триваючим, а тому початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день його вчинення.
За фактичних обставин справи, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 14.11.2025 та цього ж дня виявлено працівником патрульної поліції й накладено на порушника адміністративне стягнення.
З огляду на вказане, у досліджуваній ситуації визначені статтею 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення не закінчились.
Здійснюючи розгляд справи №522/25526/25 районний суд дійшов неправильного висновку, що на момент прийняття 08.05.2026 оскаржуваного судового акту закінчились строки установлені приписами статті 38 КУпАП, оскільки в спірній ситуації суд першої інстанції не вирішував справу про адміністративні правопорушення, а розглядав адміністративний позов про скасування індивідуального акту суб`єкта владних повноважень.
В силу положень ст.222 КУпАП саме органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які передбачені приписами ст.127-3 КУпАП, а не суд.
Суд першої інстанції безпідставно ототожнив розгляд справи про адміністративне правопорушення із розглядом судом справи за позовом особи до суб`єкта владних повноважень про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у межах строків установлених статтею 38 КУпАП.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів вказує про неправильність висновку районного суду стосовно порушення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та необхідності закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 293 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.
Частинами 7, 8 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що районним судом здійснено неправильне тлумачення приписів статті 38 КУпАП.
Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 у справі №522/25526/25 в частині щодо закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.268, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 у справі №522/25526/25 скасувати в частині щодо закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Д.С. Терлецький Н.В. Вербицька