Справа № 601/2417/26
Провадження № 2-з/601/6/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої Клим Т.П.,
за участі секретаря Мельничук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременець заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме майно: автомобіль RENAULT KANGOO 2008 року випуску, колір БІЛИЙ, кузов - ПАСАЖИРСЬКИЙ, VIN- НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 . Крім того, просить в??жити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно: автомобіль RENAULT MASTER 2015 року випуску, колір - БІЛИЙ, кузов - ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ-В ВАНТАЖНИЙ, VIN - НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_2 .
Необхідність забезпечення позову представник позивачки мотивує тим, що відповідач перешкоджає позивачу у доступі до спірного майна, наразі шукає покупця. Більш того, не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити спільне рухоме майно, яке було придбане нами під час шлюбу.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1, 6-8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо можливості забезпечення позову, суддя враховує положення абзацу 1, 3 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 зі змінами, в якому зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою з`явою, позовним вимогам.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо транспортних засобів, їх права власності та існує реальна загроза невиконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.149, 150 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме майно: автомобіль RENAULT KANGOO 2008 року випуску, колір БІЛИЙ, кузов - ПАСАЖИРСЬКИЙ, VIN- НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 .
Накласти арешт на рухоме майно: автомобіль RENAULT MASTER 2015 року випуску, колір - БІЛИЙ, кузов - ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ-В ВАНТАЖНИЙ, VIN - НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_2 .
Копію ухвали негайно направити до Територіальної сервісного центру МВС №6143 для виконання.
Копію ухвали негайно направити до Державної виконавчої служби для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Головуючий: