Справа № 603/631/25
Провадження №2-др/603/4/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
при секретарі судового засідання Бащин М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець ОСОБА_1 - адвоката Олійника Василя Богдановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець Ткачука Любомира Михайловича про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту,
в с т а н о в и в:
Монастириський районний суд Тернопільської області рішенням від 18 серпня 2026 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовив у повному обсязі.
24 серпня 2026 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець Ткачука Л.М. - адвокат Олійник В.Б. через систему «Електронний суд» подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник третьої особи - адвокат Олійник В.Б. зазначив про те, що приватний виконавець Ткачук Л.М. через свого представника брав участь у справі як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача і заперечував проти задоволення позову, оскільки зняття арешту з майна, зареєстрованого за боржником, безпосередньо впливає на хід і результативність зведеного виконавчого провадження № 76511294, права стягувачів та оцінку правомірності вчинених приватним виконавцем виконавчих дій. Також зазначив про те, що заява разом із доказами понесених витрат подана з дотриманням установленого процесуального строку. Завернув увагу на релевантну практику Верховного Суду, а саме: у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18, ЄДРСР № 79365517) застосовано частину дванадцяту статті 141 ЦПК України: після відмови у позові на користь третьої особи, яка заперечувала проти вимог та подала касаційну скаргу, з позивача стягнуто понесені нею судові витрати. Велика Палата виходила саме з процесуальної позиції третьої особи та результату вирішення спору; у висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18 серпня 2025 року у справі № 755/15210/23 (провадження № 61-4109св25, ЄДРСР № 129666564), де Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про стягнення на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу, оскільки третя особа заперечувала проти заявлених вимог, а спір було вирішено по суті відповідно до її процесуальної позиції. У цій же постанові Верховний Суд наголосив: за умови підтвердження обсягу послуг, виконаних робіт та їх вартості витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені третьою особою, чи лише мають бути сплачені. Також суд підтвердив, що зменшення заявленої суми через неспівмірність можливе за належним клопотанням іншого учасника, на якого покладається обов`язок доведення такої неспівмірності; у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 липня 2024 року у справі № 366/1378/23 (провадження № 61-2509св24, ЄДРСР № 120150734) роз`яснено, що частина дванадцята статті 141 ЦПК України є відсильною нормою, а витрати третьої особи відшкодовуються при вирішенні спору по суті, коли можна встановити, на чию користь і в якій частині вирішено позов. Зазначив про те, що правнича допомога надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги № 04/04/24 від 22 квітня 2024 року та додаткової угоди № 7 від 25 грудня 2025 року, укладених між приватним виконавцем Ткачуком Л.М. і Адвокатським об`єднанням «ГОД ЛЕГАЛ». Від імені об`єднання правничу допомогу надавав адвокат Олійник В.Б., повноваження якого у справі підтверджені ордером. Загальна вартість правничої допомоги становить 27 500,00 грн. Заявлену суму вважає реальною, необхідною та співмірною зі складністю й тривалістю справи, оскільки більш ніж сім місяців він аналізував матеріали цивільної справи та зведеного виконавчого провадження, готував процесуальні документи й узяв участь у дев`яти засіданнях. Вартість одного засідання у 2 500,00 грн та сукупна плата 5 000,00 грн за ознайомлення з усіма матеріалами і підготовку письмової позиції є помірними та не містять дублювання робіт. Зазначив те, що справа має істотне значення для третьої особи: задоволення позову та зняття арешту з транспортного засобу безпосередньо вплинуло б на можливість виконання рішень у зведеному виконавчому провадженні, права стягувача, а також на оцінку законності дій і професійну репутацію приватного виконавця. З підстав наведеного просить заяву задовольнити.
У поданому запереченні представник позивача адвокат Андрусенко І.Я. зазначив про те, що під час подання заяви про ухвалення додаткового рішення представник третьої особи порушив ряд вимог, зокрема не зазначив у поясненнях третьої особи щодо позову про орієнтовний розмір понесених судових витрат, а також взагалі не повідомив про судові витрати, які очікуються понести. Також зазначив про те, що заявлена сума у 27 500,00 грн є абсолютно неспівмірною зі складністю справи для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Права приватного виконавця мали похідний характер. Стягнення такої суми суперечить засадам розумності та співмірності (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). З підстав наведеного просив у задоволенні заяви приватного виконавця Ткачука Л.М. про ухвалення додаткового рішення відмовити.
У відповіді на заперечення представник третьої особи - адвокат Олійний В.Б. зазначив про те, що заперечення представника позивача є необґрунтованими, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права, а наведені в них висновки Верховного Суду в переважній частині спростовують позицію самого позивача. Окрім того заперечення не містять жодних доводів щодо процесуальної допустимості заяви від 21.08.2026. Позивач не оспорює: своєчасність подання заяви та доказів у межах строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України; факт заяви представника третьої особи про судові витрати, зробленої до закінчення судових дебатів 11 серпня 2026 року; поважність причин неподання доказів до закінчення дебатів; наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України; факт участі адвоката в дев`яти судових засіданнях; дійсність акта про надання правничих послуг від 11 серпня 2026 року, який ним не оспорений; а також право третьої особи на відшкодування витрат за частиною дванадцятою статті 141 ЦПК України як таке. Вважає, що заперечення представника позивача зведена виключно до розміру витрат, однак належного клопотання про зменшення цього розміру позивач не заявив, як і доказів неспівмірності не надав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.
Як зазначено вище, представник третьої особи - адвокат Олійник В.Б. просить стягнути з відповідача 27500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 8 ст. 141, ч.1 ст.246 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 12 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) виснувала те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас у постанові від 31.07.2024 року в справі № 295/7967/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що згідно з вимогами частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За змістом вказаних вимог закону розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
В підтвердження понесених витрат на надання професійної правничої допомоги представник третьої особи - адвокат Олійник В.Б. надав докази, а саме:
-договір про надання правничої допомоги № 04/04/24 від 22 квітня 2024 року, який укладений між приватним виконавцем Ткачуком Л.М. і Адвокатським об`єднанням «ГОД ЛЕГАЛ», строк дії якого продовжений до 22 квітня 2027 року на підставі додаткової угоди № 3 від 03 квітня 2025 року;
-додаткову угоду № 7 від 25 грудня 2025 року, яка укладена між приватним виконавцем Ткачуком Л.М. і Адвокатським об`єднанням «ГОД ЛЕГАЛ», п. 1 якої визначений розмір та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) об`єднання за надання правової допомоги, що пов`язана і стосується розгляду цивільної справи № 603/631/25 в Монастириському районному суді Тернопільської області, в якій клієнт залучений в якості третьої особи. У відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 7 вартість послуг, а саме ознайомлення із матеріалами зведеного виконавчого провадження, а також матеріалами справи в суді, підготовка письмових клопотань та відзивів, заперечень становить 5000 грн й участь у судових засіданнях та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції за одне судове засідання у сумі 2500 грн. При цьому оплата гонорару за ознайомлення із матеріалами зведеного виконавчого провадження, а також матеріалами справи в суді, підготовка письмових клопотань та відзивів, заперечень здійснюється клієнтом 50 % вартості послуги в день підписання додаткової угоди та 50 % - впродовж 10-ти днів з моменту прийняття рішення на користь клієнта. Також оплата за участь адвоката у судових засіданнях здійснюється клієнтом протягом 10-ти днів з моменту прийняття рішення на користь клієнта;
-акт про надання правничих послуг від 11 серпня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 04/04/24 від 22 квітня 2024 року, який складений між адвокатським об`єднанням «ГОД ЛЕГАЛ» і приватним виконавцем Ткачуком Л.М. у відповідності до якого виконавець з 25 грудня 2025 року по 11 серпня 2026 року надав замовнику правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги № 04/04/24 від 22.04.2024 та додаткової угоди № 7 від 25.12.2025, а замовник прийняв надані послуги, вартість яких становить 27500 грн, у вартість яких входить: за ознайомлення із матеріалами цивільної справи № 603/631/25, яка перебуває на розгляді у Монастириському районному суді Тернопільської області, а також з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 76511294 та підготовка письмових клопотань і заперечень під час судового розгляду - 5000 грн; участь у 9-х судових засіданнях 04.02.2026, 07.04.2026, 29.04.2026, 11.05.2026, 27.05.2026, 10.06.2026, 01.07.2026, 14.07.2026, 11.08.2026 в загальній сумі 22500 грн ( по 2500 грн за кожне судове засідання).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Водночас Верховний Суд у справі № 755/15210/23 від 27 лютого 2025 року дійшов висновку про те, що у разі недотримання вимог співмірності розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом послуг та ін.., суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
У відповідності до висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 24.06.2026 (справа № 554/12995/24), сам собою факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом із першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні.
Аналогічні висновки щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України, викладено у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 08 березня 2023 року у справі № 755/7694/20 та інших.
Тому неподання третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватним виконавцем Ткачуком Л. М.попереднього розрахунку судових витрат не є обставиною, яка зумовлює суд прийняти рішення про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Представник третьої особи заявляв про намір стягнути судові витрати за наслідком розгляду справи у судових дебатах 11 серпня 2026 року.
З огляду на те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не подавала письмового пояснення у справі, свою позицію виклала у вступному слові, а також право надане суду застосовувати наслідки, визначені ч. ст.134 ЦПК України, суд вважає за можливе присудити відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, позиції сторін, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець ОСОБА_1 - адвоката Олійника Василя Богдановича на професійну правничу допомогу. Відповідно третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватному виконавцю Ткачуку Л.М. за рахунок позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 8000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.
На підставі наведеного та керуючись ч. 12 ст. 141 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного виконавця ОСОБА_1 - адвоката Олійника Василя Богдановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець Ткачука Любомира Михайловича про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець Ткачук Любомир Михайлович, адреса: бул. Північний, 5Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя А.З. Пасічник