Дата документу 01.09.2026 Справа № 336/7094/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 336/7094/26 Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І.
Провадження № 22-ц/807/1972/26 Суддя-доповідач: Сакоян Д.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Сакояна Д.І.
суддів: Полякова О.З., Салтан Л.Г.
розглянувши без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 за матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивача Гурський Г.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026, справу направити до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання відкриття провадження у справі, стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що представником ТОВ «Кошельок», адвокатом Гурським Г.Ю., через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність від 21.05.2026 від імені керівника ТОВ «Кошельок» Трубнікової А.В., яка діє на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Без волі ТОВ «КОШЕЛЬОК», яке діє через свого уповноваженого представника - директора, який за допомогою функціоналу особистого кабінету підсистеми «Електронний суд» системи ЄСІТС надав електронну довіреність адвокату Герману Гурському, представництво та відповідні процесуальні дії, вчинені останнім, були б неможливі.
Ухвалами від 31.07.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи.
До 31.09.2026 включно член колегії Поляков О.З. перебував у відпустці.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки сформована в системі «Електронний суд» довіреність не містить підпису посадової особи та печатки підприємства. У довіреності вказано, що Трубнікова А.В., якою видано довіреність, діє на підставі витягу з ЄДР від 25.02.2026, що суперечить положенням чинного законодавства, адже повноваження посадової особи підприємства визначаються статутом. У дорученні вказано, що Трубнікова А.В. уповноважує Гурського Г.Ю. представляти ТОВ «Кошельок» в порядку передоручення.
Апеляційний суд з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх помилковими з огляду на наступне.
У ч. 7 ст. 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п. 5.6 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації, або інтегровану систему електронної ідентифікації (id.gov.ua) (п. 13 Положення).
Відповідно до абз. 1 п. 30 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
За змістом п. 31, 32, 34, 35 вказаного Положення надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» (п. 33 Положення).
Урахувавши наведені приписи, колегія суддів зауважує, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб кваліфікованого електронного підпису. Така довіреність видається лише за умови її підписання цим електронним підписом довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». У користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та форму доданої до електронного документа електронної довіреності, тобто вона формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 910/6947/24.
Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на те, що законодавець, передбачивши у межах процесуального представництва конструкцію «довіреність в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.02. 2022 у справі № 560/11791/21, від 28.04.2022 у справі № 683/1199/21, від 04.08.2022 у справі № 300/8766/21, від 21.06.2023 у справі № 619/1908/23.
У цій справі позов з доданою до неї електронною довіреністю від 21.05.2026 через підсистему «Електронний суд» подав представник ТОВ «КОШЕЛЬОК» Гурський Г.Ю. За змістом вказаної довіреності Трубнікова А.В. уповноважила Гурського Г.Ю. представляти інтереси ТОВ «КОШЕЛЬОК» в судах України (в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, зокрема з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
До позову додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у якому Трубнікова А.В. значиться керівником ТОВ «КОШЕЛЬОК», тобто особою, яка має права видавати довіреності щодо представництва ТОВ «КОШЕЛЬОК».
Отже, суд першої інстанції помилково вважав електронну довіреність такою, що не підтверджує повноваження адвоката Гурського Г.Ю. на підписання позовної заяви, а тому зробив передчасний висновок про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм процесуального права є обґрунтованими, тож оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 141, 382 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 374, 381-384, 389, 390 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Д.І. Сакоян
Судді О.З. Поляков
Л.Г. Салтан