ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/11182/24
УХВАЛА
02 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 26.02.2022 до 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022" станом на 01.01.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 26.02.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 до 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2023" станом на 01.01.2023;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2024 до 02.09.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024, одноразової допомоги при звільнення, грошової компенсації за невикористані 35 діб щорічної основної відпустки за 2022 - 2024, грошової компенсації за невикористані 42 доби щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 - 2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023" станом на 01.01.2023;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 01.01.2024 до 02.09.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024, одноразової допомоги при звільнення, грошової компенсації за невикористані 35 діб щорічної основної відпустки за 2022 - 2024, грошової компенсації за невикористані 42 доби щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 - 2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2024. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд вказав, що за відсутності окреслення позивачем змісту і характеру порушеного права, на підставі аналізу законодавства у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності дій під час розгляду звернення позивача від 24.10.2024 з дотриманням ст.72 Закону України "Про адміністративну процедуру" та з ухваленням відповідного індивідуального акта у формі мотивованого рішення, тому адміністративний позов належить задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.10.2024 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року у справі №580/11182/24; прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції не ознайомився із позовною заявою та не розглянув суть спору, оскільки позивачем заявлено вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення, а не зобов`язання надати відомості про виплачене грошове забезпечення. Позивач вважає, що рішення ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає повному скасуванню.
Апелянт наголошує на тому, що починаючи з 2020 року у даній категорії справ сформована чітка установлена судова практика, щодо визначення розмірів «посадового окладу» та «окладу за військовим званням» військовослужбовцям, згідно якої їх визначення здійснюється з урахуванням саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Під час підготовки до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, колегією суддів встановлено наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Предметом спірних правовідносин є перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 26 лютого 2022 року до 2 вересня 2024 року.
Так, з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції Постанови № 704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено; рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відмовлено.
Як встановлено судом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у межах адміністративної справи № 240/401/26 ухвалою від 22 травня 2026 року таку передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з огляду на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.
Так, Суд вказав про те, що у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по-різному застосовують положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.
З огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
Суд зауважує, що постанова Верховного Суду у справі № 240/401/26 матиме істотне значення для вирішення справи, що розглядається, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №580/11182/24 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Керуючись статтями 229, 236, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Зупинити провадження у справі №580/11182/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Запропонувати учасникам справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина