ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
02 вересня 2026 року Львів Справа № 140/14637/25 пров. № А/857/45800/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Димарчук Т. М.
суддів - Москаля Р. М.
Сала П. І.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 140/14637/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУНТІК" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 серпня 2026 року в Електронному кабінеті користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи. Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
28.08.2026 на адресу суду надійшло клопотання Львівської митниці про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивоване тим, у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів немає можливості забезпечити сплату судового збору за подання апеляційної скарги в межах строків, визначених ухвалою. Також покликається на введений воєнний стан в Україні.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до вимог чинного законодавства Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів для потреб сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У п.45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору колегія суддів оцінює критично, оскільки надати аналіз наявності/відсутності фінансування можливо лише за наявності відповідних документів, разом з тим, апелянтом до вказаної заяви не долучено належних доказів на підтвердження вказаних обставин та відповідних документів щодо вчинення відповідних дій для сплати судового збору, а тому такі обставини не можуть вважатися поважною причиною для продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про введення воєнного стану в Україні, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Скаржник не надав належних та допустимих доказів про неможливість виконання покладених на нього обов`язків у період дії воєнного стану.
Крім того, будь-яких змін щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення, розстрочення сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України станом на дату прийняття цієї ухвали не внесено.
Колегія суддів зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Таким чином, з врахуванням наведеного вище та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, зокрема у справі №140/14637/25 не може вважатися поважною причиною для продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому клопотання про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З цих підстав у задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Львівської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 140/14637/25 повернути скаржнику. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало