КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №760/9406/21 Головуючий у суді І інстанції: Кравченко М.В.
провадження №22-ц/824/16642/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
02 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Ратнікової В.М., Музичко С.Г. розглянувши матеріали апеляційної скарги адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про визнання об`єктом права спільного сумісного майна подружжя земельної ділянки, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року у задоволенні клопотань представника відповідача Горбового В.А. про витребування доказів, призначення експертизи, зупинення провадження у справі відмовлено (а.с. 165-167 том 6).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 25 серпня 2026 року адвокат Горбовий В.А., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року в частині відмови у призначенні комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та відмови у зупиненні провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В.А. про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду наведений у частині 1 статті 353 ЦПК України.
У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи (пункт 12 частини першої згаданої статті), тоді як ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц (провадження №14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц (провадження №14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц (провадження №14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц (провадження №14-62цс19).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Право на апеляційне оскарження учасники справи та заінтересовані особи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхнім процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
З урахуванням викладеного, слід зазначити, що ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи та відмову у зупиненні провадженні не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі №571/1541/21.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 357 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова
С.Г. Музичко