Справа 484/4485/26
Провадження № 2/484/3203/26
У Х В А Л А
про задоволення заяви про самовідвід
03.09.2026 Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Медведєва Н.А., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України. про визнання батьківства
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, в якому позивачка просила визнати відповідача батьком ОСОБА_3 , яка народжилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria); рішення «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII).
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п.30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п.96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не лише у разі неможливості винесення об`єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статті 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Згідно із ч.1, 2, 8, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Після відкриття провадження у справі з`ясувалось, що ОСОБА_3 , відносно якої позивачка просить визнати батьківство відповідача є однокласницею доньки судді, отже, для того, щоб у стороннього спостерігача не виникнули б сумніви у неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Отже, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді цієї справи, запобігання нарікань, а також звинувачень у заінтересованості до результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість головуючого, вважаю, що наявні визначені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для самовідводу судді, тому заяву самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
заяву про самовідвід судді Медведєвої Наталії Анатоліївни задовольнити.
Справу передати до канцелярії Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.А.Медведєва