Провадження № 2/582/108/26
Справа № 582/320/26
У Х В А Л А
"27" серпня 2026 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі
головуючого судді Яковенко Н.М.,
за участю секретаря Ярмоленко А.І.,
розглядаючи у залі суду смт Недригайлів у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.03.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Від відповідача ОСОБА_2 19.05.2026 до суду надійшло клопотання ро долучення проекту мирової угоди до матеріалів цивільної справи, до якого було додано проект мирової угоди. У своєму клопотанні відповідач просив долучити заначений проект до матеріалів справи та врахувати намір відповідача щодо мирного врегулювання спору під час подальшого розгляду справи (а.с.27-28).
Крім того, цього ж дня від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження в цій справі. Клопотання мотивоване тим, відповідач на даний час проходить військову службу у складі Збройних сил України для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з збройною агресією зф проти України, у зв`язку з чим відповідач позбавлений брати участь у судових засіданнях та належним чином реалізувати свої процесуальні права та обов`язки(а.с.31-32).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Подала до суду заперечення проти затвердження мирової угоди, в якому заначила, що запропоновані відповідачем умови мирової угоди не відповідають інтересам спільної дитини сторін, тому просить не затверджувати цю угоду (а.с.60-61). Також подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки його доходу на утримання сина сторін (а.с.62).
Судове засідання проведено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши клопотання відповідача, позицію позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Зі змісту наведеної норми слід прийти до висновку, що мирова угода може бути затверджена судом лише у разі спільного волевиявлення сторін до її укладення.
Позивачка заперечує проти укладення мирової угоди, тому вона не може бути затверджена судом.
Вирішуючи клопотання про зупинення провадження в цій справі суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як вбачається з поданих відповідачем доказів : копій військового квитка, довідки військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на даний час проходить військову службу в лавах ЗСУ.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Крім того, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Нормами ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВРУ від 27.02.1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до позиції, яка висловлена у Постанові КЦС ВС від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/2 (провадження № 61-2354св24), у справі, яка стосується аліментів на утримання дитини, суд і сторони у справі повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
Таким чином, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан, слід враховувати, зокрема, чи є належні докази того, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог.
Надані відповідачем докази щодо проходження ним військової служби не підтверджують неможливість для відповідача брати участь у судових засіданнях особисто або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів чи неможливість скористатися правовою допомогою.
Натомість, в цій справі відповідач мав можливість скористатися правовою допомогою, має представника, адвоката Здорика О.І., має можливість висловитися щодо позовних вимог, направив до суду власноруч підписані клопотання.
Отже зупинення провадження у справі, хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, але може зашкодити інтересам малолітньої дитини в отриманні передбаченого законом утримання з боку його батька та суперечить найкращим інтересам цієї дитини. А тому у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10,11, 251, 258-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя : Н. М. Яковенко