Судові рішення

Рішення № 139434319 у справі № 176/2886/26 від 03.09.2026

Рішення від 03.09.2026 у цивільній справі № 176/2886/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області, суддя Волчек Н. Ю.

Справа№ 176/2886/26
СудЖовтоводський міський суд Дніпропетровської області
СуддяВолчек Н. Ю.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення03.09.2026
Надійшло до реєстру03.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139434319

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

справа №176/2886/26

провадження №2/176/2233/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з даним позовом, де просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину. Син, ОСОБА_3 , проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча він є працездатним і може надавати таку допомогу.

Ухвалою судді від 10 липня 2026 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітніх дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 17 березня 2017 року Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 130. /а.с.10/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ./а.с.9/

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 січня 2023 року № 1217-5002544670, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено АДРЕСА_1 ./ а.с.7/

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 січня .2023 року № 1217-5002544668, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено АДРЕСА_1 ./а.с.7/

Отже, судом встановлено, що позивач разом із дитиною проживають окремо від відповідача.

Згідно ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 09 липня 2026 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Оскільки суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.78,81,89,141, 263-265, 430 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.07.2026 Ухвала № 138106687 Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області