Справа № 344/8317/26
Провадження № 22-ц/4808/1753/26
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої (суддя-доповідач) Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 18.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит №3672950, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 14 999,00 грн на умовах, погоджених сторонами. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 14 999,00 грн на платіжну картку позичальника, вказану ним при заповненні анкетних даних.
31 січня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №46-МЛ, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яка, за підрахунками позивача, становить 37 397,60 грн, у тому числі: 14 999,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15 199,08 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1 499,90 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 5 699,62 грн - заборгованість по штрафах/пені.
У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 3672950 від 18.10.2019 в розмірі 7 174,16 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 510,74 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, ТОВ «ФК «Кредит капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Скаржник не погоджується із твердженням суду про те, що комісія за управління та обслуговування кредиту не передбачена договором про споживчий кредит. Посилається на те, що в п.2.3.1. договору про споживчий кредит передбачено, що для продовження строку кредитування позичальник має сплатити комісію за продовження кредиту. Строк, на який буде здійснено пролонгацію, залежить від комісії, яку сплачено. У разі сплати 4% від поточного залишку кредиту строк продовжується на 3 дні, у разі сплати 7.00% - на 7 днів, 13.00% - на 15 днів. А тому необгрунтованим скаржник вважає, висновок суду щодо непередбачуваності комісії в кредитному договорі, внаслідок чого суд дійшов висновку про нездійснення відповідачем продовження строку кредитування.
Крім того, суд не врахував положення п.2.2.3. та п.2.3.1. договору про споживчий кредит, відповідно до яких кредитодавцем було правомірно нараховано проценти після 23.10.2019, оскільки позичальником було здійснено неодноразову пролонгацію (продовження строку кредитування) відповідно до п.2.3.1. та правомірно нараховано проценти за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів (відповідно до п.2.2.3.)
Також апелянт не погоджується із незадоволенням позовних вимог про стягнення штрафу/пені. Відповідно до договору про споживчий кредит штраф/пеня нараховувалась: 24.10.2019 року; 08.11.2019 - 12.11.2019 року; 20.11.2019 - 08.12.2019 року. Натомість пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо списання штрафу/пені кредитодавцем (позикодавцем) поширюється саме на неустойку, яка нараховувалась з 24 лютого 2022 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду вказаним вимогам відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 18.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3672950 в електронній формі на суму 14 999,00 грн. Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за договором про споживчий кредит. Разом з тим суд встановив, що відповідно до умов договору строк кредитування становив 5 днів, а тому проценти могли нараховуватися лише в межах цього строку. За цей період належна сума процентів становить 1 124,93 грн. При цьому відповідачем уже було сплачено процентів 7 299,88 грн, а також 3 149,79 грн комісій, яка умовами договору не передбачена. Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, суд вважав за необхідне частково задовольнити в цій частині позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за вказаним договором у розмірі 7 174,16 грн. Також суд відмовив у стягненні 5 699,62 грн штрафу/пені, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідач уклав кредитний договір про споживчий кредит №3672950 від 18.10.2019 із ТОВ «Мілоан» шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора Z95419. Грошові кошти в сумі 14 999,0 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №2298347 від 18.10.2019. Кредит надано загальним строком на 5 днів зі стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За надання кредиту встановлена одноразова комісія в розмірі 1499,90 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту.
Графік платежів за кредитним договором визначено додатком № 1 до кредитного договору, в якому передбачено дату платежу - 23.10.2019 зі сплатою тіла кредиту в розмірі 14999,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 1499,00 грн та процентів в сумі 1124,93 грн, що разом сктановить 17623,83 грн.
Згідно договору про відступлення прави вимоги №46-МЛ від 31 січня 2020 року ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Акт прийому передачі реєстру боржників від 31 січня 2020 року до договору відступлення прав вимоги, відповідно до якого кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників у кількості 2 562 боржників, був підписаний ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги до вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 37 397,60 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14999 грн; заборгованість за процентами - 15 199,08 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1 499,90 грн, заборгованість по штрафам/пені - 5 699,62 грн.
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, яка надана позивачем, починаючи з 18.10.2019 до 18.01.2020 позичальнику щоденно нараховувалися проценти, а також комісія за управління та обслуговування кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №3672950 від 18.10.2019, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів, умовами договору було передбачено оплату комісії за надання кредиту.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами п.п. 1.3., 1.4. кредитного договору сторони погодили строк кредитування 5 днів з 01.09.2023 року та термін (дату) повернення кедиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 23.10.2019. Відповідно до п. 1.5.1 комісія за надання кредиту 1499,00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1124,93 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» просило стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 18.01.2020 року.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення, наданими ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 у період після укладення кредитного договору здійснювалися платежі на погашення заборгованості, зокрема за процентами на загальну суму 7299,88 грн., а саме: 24.10.2019 - 299,98 грн; 05.11.2019 - 2000 грн; 12.11.2019 - 1000 грн, 1000 грн та 1499,90 грн; 13.11.2019 - 1500 грн.
Таким чином, встановлений договором розмір процентів за користування кредитом за весь погоджений сторонами строк кредитування становить 1124,93 грн. Водночас із наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем фактично сплачено процентів у значно більшому розмірі - 7299,88 грн.
Колегія відхиляє посилання скаржника на те, що кредитодавцем було правомірно нараховано проценти після 23.10.2019, оскільки позичальником було здійснено неодноразову пролонгацію (продовження строку кредитування) відповідно до п.2.3.1. та правомірно нараховано проценти за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів (відповідно до п.2.2.3.).
Так, відповідно до в п. 2.3.1. саме позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за продовження кредиту. У разі, якщо на дату пролонгації кредиту за Кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредиту Позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що у кредитора були відсутні підстави здійснювати нарахування відсотків поза межами строку кредитування, оскільки відповідач не здійснив дії щодо пролонгації строку кредитування.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в т.ч. графіком платежів та умовами договору, а не завуальованими, неоднозначними, умовами які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування.
Крім того, з відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ОСОБА_1 здійснено платежі з призначенням, пов`язаним із комісією за обслуговування та управління кредитом, на загальну суму 3149,79 грн, а саме: 24.10.2019 - 1049,93 грн; 31.10.2019 - 1049,93 грн; 12.11.2019 - 1049,93 грн.
При цьому умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено сплату одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1499,90 грн, тоді як комісія за обслуговування та управління кредитом у зазначеному позивачем розмірі договором не передбачена.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Посилання скаржника на те, що в п.2.3.1. договору про споживчий кредит передбачено, що для продовження строку кредитування позичальник має сплатити комісію за продовження кредиту колегія вважає необгрунтованим. Так, якщо в кредитному договорі Товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які Товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». До схожих висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.
У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що підстав для нарахування комісії, не передбаченої умовами договору, в позивача не було.
Аналогічно колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що відповідно до умов договору про споживчий кредит штрафні санкції (штраф/пеня) нараховувалися за періоди: 24.10.2019, з 08.11.2019 по 12.11.2019 та з 20.11.2019 по 08.12.2019, оскільки позивачем не надано належного розрахунку таких нарахувань, який би давав змогу перевірити їх розмір, період та підстави нарахування.
З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
О. О. Томин