ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року Справа № 924/1224/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Романюк Ю.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" на додаткову ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 24.06.26р. суддею Грамчуком І.В. о 12:50 у м.Хмельницькому, повний текст складено 24.06.26р. у справі № 924/1224/25
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс", м. Хмельницький
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
- ОСОБА_2 , м.Хмельницький,
- ОСОБА_3 , м. Хмельницький
про усунення перешкод в користуванні стоматологічним центром площею 319, 8 кв. м., належним ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом визнання права Фізичної особи-підприємця Гриба Андрія Олеговича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на закінчення робіт із Реконструкції стоматологічного центру по вул. Зарічанській, 57/1 в м. Хмельницькому шляхом улаштування сходів та пандусу (окремого входу до стоматологічного центру ОСОБА_1 ) відповідно до Дозвільної документації та Містобудівельного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКАРХПРОЕКТ" без згоди Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЄВРО-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36581130)
ВСТАНОВИВ:
Додатковою ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі №924/1224/25 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Так, з посиланням на ч. 5 ст. 130 ГПК України вказує, що судом першої інстанції не було звергнуто увагу на те, що відповідач у клопотанні не навів обставин, які б свідчили про необґрунтованість дій позивача.
Звертає увагу, що вибір способу захисту свого права належить позивачу. Зазначає, що він не обґрунтовував залишення позову без розгляду необхідністю оскаржити рішення оформлені протоколом від 24.04.2023. Натомість відповідач надав рішення оформлене протоколом загальних зборів від 15.04.2026, яке не прийняте з питання, що стосується позивача, лише 08.06.2026 в той час, коли строки підготовчого засідання скінчились. Тим більше, що наданий протокол без 6 додатків, на ознайомлення з якими також потрібний значний проміжок часу.
Зауважує, що збори були проведені лише 15.04.2026, тобто через 4,5 місяці від подання позивачем позову до суду, а протокол зборів наданий позивачу лише 08.06.2026, а тому вважає, що для належного захисту своїх прав необхідно оскаржити рішення оформлені вказаним протоколом, що стосуються його прав. Для чого необхідно також ознайомитися із додатками до цього протоколу, що потребує значного часу, якого в межах підготовчого провадження не було, що і було підставою для залишення позову без розгляду.
Позивач зазначає, що більше року позивач просто був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, стало перешкодою в провадженні господарської діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі № 924/122495/25 залишити без задоволення. Ухвалити нове рішення, яким заяву представника ОСББ «Євро-Сервіс» - адвоката Маріїної А.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн.
Крім того, не погодившись із винесеною ухвалою, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі №924/1224/25 скасувати в частині відмови в задоволенні вимог. Ухвалити нове рішення, яким заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" - адвоката Маріїної А.В., про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн.
Вважає, що додаткова ухвала Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі № 924/1224/25 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
З посиланням на ст.ст. 129, 130 ГПК України, вказує, що відповідач вважає, що залишення позовної заяви без розгляду з таких підстав є необґрунтованими діями позивача, а тому подав до суду заяву про стягнення витрат на правничої допомоги.
З метою ефективного захисту своїх прав відповідач був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Відповідач звертає увагу суду, що останній не може нести тягар у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якою він був змушений скористатися у зв`язку із пред`явленням позивачем позову та подальшою зміною стратегії, а саме наміром оскаржувати ще й протокол загальних зборів щодо питання, яке вже було вирішене загальними зборами на момент звернення з цим позовом до суду.
Звертає увагу, що у випадку пред`явлення нового позову до відповідача (що підтверджує свою заявою сам позивач), відповідач знову буде змушений нести витрати на правничу допомогу.
Зауважує, що відповідач під час укладення договору про надання правничої допомоги та сплати коштів за надання правничої допомоги в розмірі 25 000, 00 грн, що є фіксованим не знав і не міг знати, що позивач залишить позовну заяву без розгляду (ймовірно якби відповідач не скористався правничою допомогою адвоката та не займав активну процесуальну позицію по справі, позивач й не залишив би позовну заяву без розгляду), а відтак відповідач не може нести тягар у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якою він був змушений скористатися у зв`язку із пред`явленням позивачем позову та подальшою зміною стратегії, а саме наміром оскаржувати ще й протокол загальних зборів щодо питання, яке вже було вирішене загальними зборами на момент звернення з цим позовом до суду.
Зменшивши суму витрат на правничу допомогу до 5 000 грн без належного мотивування, суд першої інстанції фактично позбавив відповідача права на реальне та повне відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, що суперечить завданню господарського судочинства, принципу ефективного судового захисту.
Так, позивач залишаючи позовну заяву без розгляду обґрунтував її тим, що має намір оскаржувати додатково ще протокол загальних зборів ОСББ, однак в межах даної справи закінчуються строки підготовчого провадження. Таким чином, позивач підтверджує, що має намір повторно звернутися з позовом до відповідача, що призведе до ситуації, коли відповідач буде змушений нести додаткові витрати на правничу допомогу. Саме тому, вважає, що в даному випадку, справедливим є стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в повному обсязі, що спонукатиме позивача утримуватися від подачі безпідставних заяв та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів.
До витрат відповідача на послуги адвоката у даній справі призвела саме поведінка позивача, який безпідставно ініціював судове провадження (не вживши всіх необхідних процесуальних дій, які він вважає є необхідними для захисту його інтересів) та необхідності для відповідача вживати активних заходів для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому, стягнена місцевим господарським судом сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн не відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи порівняно із складністю справи, що полягала у наданні відзиву, поданні клопотанні про закриття провадження у справі та участі п`яти підготовчих засіданнях 26.01.2026, 11.02.2026, 11.03.2026, 29.01.2026, 03.06.2026. Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що основний обсяг роботи адвоката в даній справі вже був виконаний, а саме формування стратегії захисту, викладення її в процесуальних документах - відзиві та клопотанні про закриття, збір та подання до суду усіх доказів на стадії підготовчого провадження.
На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №922/1964/21 від 16 листопада 2022 року.
Судом апеляційної інстанції зазначається, що відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, у ч.5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Разом з тим, скаржники оскаржують лише додаткову ухвалу про стягнення витрат на правничу допомогу, апелянти не заявляли клопотання про розгляд справи з викликом сторін, а тому колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" на додаткову ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.06.26 у справі №924/1224/25 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в додатковій ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої додаткової ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс", м. Хмельницький про усунення перешкод в користуванні стоматологічним центром площею 319, 8 кв. м., належним ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом визнання права Фізичної особи-підприємця Гриба Андрія Олеговича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на закінчення робіт із Реконструкції стоматологічного центру по вул. Зарічанській, 57/1 в м. Хмельницькому шляхом улаштування сходів та пандусу (окремого входу до стоматологічного центру Гриба Андрія Олеговича) відповідно до Дозвільної документації та Містобудівельного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва ТОВ «ХМЕЛЬНИЦЬКАРХПРОЕКТ» без згоди Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЄВРО-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36581130).
Позивач вказує на те, що оскільки безпідставна відмова ОСББ (на підставі конфліктів, відсутності винагороди за надання погодження та інших обставин, встановлених в протоколі Загальних зборів ОСББ від 24.04.2023, які не є дотичними до позивача), подальше непроведення загальних зборів (в порушення Статуту та ЗУ "Про ОСББ") та відмова у винесенні питання про погодження проведення робіт на голосування загальних зборів, є зловживанням матеріальними правами правлінням ОСББ та іншими співвласниками а також; обмеженням прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, свідчить про перешкоджання ведення позивачем підприємницької діяльності, тому вибір способу захисту свого права належить позивачу. Крім того, відповідач надав рішення оформлене протоколом загальних зборів від 15.04.2026, яке не прийняте з питання, що стосується позивача, лише 08.06.2026 р. в той час, коли строки підготовчого засідання закінчились.
Головою правління ОСББ "Євро-Сервіс" було повідомлено, що в порушення ч.4 ст. 10 Закону України "Про ОСББ" та п.4.1. статуту ОСББ "Євро-Сервіс", загальні збори ОСББпроводились в квітні 2023, а дати проведення чергових Загальних зборів є невизначеною.
Фактично, більше року позивач просто був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, стало перешкодою в провадженні господарської діяльності позивача як фізичної особи-підприємця.
Збори були проведені лише 15.04.2026, тобто через 4,5 місяці від подання позивачем позову до суду, а протокол зборів наданий позивачу лише 08.06.2026 . Позивач вважає, що для належного захисту своїх прав необхідно оскаржити рішення оформлені вказаним протоколом, що стосуються його прав.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2026 у справі №924/1224/25 позов ОСОБА_1 , м. Хмельницький до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс", м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , м. Хмельницький, - ОСОБА_3 , м. Хмельницький про усунення перешкод в користуванні стоматологічним центром площею 319, 8 кв. м., належним ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом визнання права Фізичної особи-підприємця Гриба Андрія Олеговича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на закінчення робіт із Реконструкції стоматологічного центру по вул. Зарічанській, 57/1 в м. Хмельницькому шляхом улаштування сходів та пандусу (окремого входу до стоматологічного центру ОСОБА_1 ) відповідно до Дозвільної документації та Містобудівельного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКАРХПРОЕКТ" без згоди Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЄВРО-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 36581130) залишено без розгляду.
До суду 09.06.2026 від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат , згідно з якою остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви звертає увагу на те, що питання погодження співвласниками житлового будинку реконструкції нежитлового приміщення з облаштуванням додаткового входу було предметом розгляду на загальних зборах ОСББ "Євро-Сервіс", на якому рішення не прийнято (протокол №1 від 25.04.2023).
Вважає, що відповідач не може нести тягар у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Просить стягнути 25000,00 грн професійної правничої допомоги.
Звертає увагу на те, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, разом з відзивом відповідачем подано до суду докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: договір про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026; додаток від 29.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026.
Відповідачем подано докази понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката: - акт приймання-передачі від 08.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - квитанція про оплату від 18.02.2026.
Звертає увагу, що акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.06.2026 до Договору про надання правової допомоги №30 від 29.01.2026 доданий до цієї заяви та раніше не міг бути поданий.
У запереченнях (вх.№05-22/4861/26 від 11.06.2026) позивач просить відмовити заявнику (відповідачу) в задоволенні клопотанні про розподіл судових витрат. Звертає увагу на те, що вибір способу захисту свого права належить позивачу.
Фактично більше року позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, що стало перешкодою в провадженні господарської діяльності позивача, як фізичної особи - підприємця.
Як зазначалося вище, додатковою ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі №924/1224/25 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" 5 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується із такою додатковою ухвалою з огляду на таке.
Частина перша статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За приписами частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За частиною другою статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
За пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Як зазначалося вище, 09.06.2026 від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат, згідно з якою остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас частина п`ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України, передбачає спеціальну норму, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Як убачається із заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач вважає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав визначених позивачем, є необґрунтованими діями позивача.
Слід вказати, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Проте, відповідно до висновків Верховного Суду (викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17), під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто частина п`ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Оскільки норма частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то такі критерії слід встановлювати суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція узгоджується із висновками, наведеними у додатковій постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №905/460/21.
Водночас, поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожним таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" - така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №922/2017/17.
Крім того, поняття "необґрунтовані дії позивача" не є тотожним поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив як підставу для компенсації саме дії позивача, які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору (позов). Тобто предметом дослідження в такому випадку не може бути надання оцінки обґрунтованості позовних вимог, яка здійснюється судом у разі ухвалення рішення по суті спору.
Враховуючи зазначені вище і наведені в ухвалі від 03.06.2026 підстави залишення позову без розгляду, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що цей випадок підпадає під регулювання частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, заява відповідача про розподіл судових витрат (наведена у відзиві та подана як окремий документ вх.№05-08/993/26 від 09.06.2026) є такою, що подана, в тому числі, в порядку частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином доводи скаржника ОСОБА_2 не беруться судом апеляційної інстанції до уваги та спростовуються наведеним вище.
Щодо витрат відповідача на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається із матеріалів справи на підтвердження надання адвокатом правничої допомоги відповідачу у справі №924/1224/25 було надано наступні документи, а саме - договір про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026; - додаток від 29.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - акт приймання-передачі від 08.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - квитанцію про оплату від 18.02.2026.
За умовами Договору про надання правничої допомоги від 29.01.2026, укладений між відповідачем як Клієнтом і Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Керницька та партнери" в особі керуючого партнера Керницької О.В.:
- Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правничу допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (пункт 1.1 Договору).
Представництво інтересів відповідача у справі № 924/1224/25 здійснювала адвокат Маріїна А.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ № 1117454 від 29.01.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026. З ордера вбачається, що він виданий Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Керницька та Партнери".
У матеріалах справи також міститься платіжна інструкція №1249 від 18.02.2026 про сплату відповідачем Адвокатському об`єднанню "Юридична компанія "Керницька та Партнери" 25 000 грн.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України).
Будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом.
Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом Маріїною А.В. правничої допомоги відповідачу у справі № 924/1224/25, зокрема адвокат підписав і подав до суду:
- відзив із засвідченими нею додатками від 11.02.2026;
- заяву про поновлення процесуальних строків від 11.02.2026;
- заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 11.02.2026;
- заяву про закриття провадження у справі від 11.02.2026;
- заяви про продовження строку підготовчого провадження від 11.02.2026, від 11.03.2026, від 29.04.2026;
- заяву про продовження строку на подання доказів від 01.06.2026.
Адвокат Маріїна А.В. брала участь у п`яти підготовчих засіданнях 26.01.2026, 11.02.2026, 11.03.2026, 29.01.2026, 03.06.2026, тобто представник відповідача узяв участь в усіх призначених у справі засіданнях.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/2.
Отже, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони, а, отже, є визначеним (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частина друга стаття 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також враховує пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Частиною п`ятою статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі самі критерії застосовуються Європейським судом з прав людини, при вирішенні питання щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано заперечення, у яких позивач просить відмовити заявнику (відповідачу) в задоволенні клопотанні про розподіл судових витрат.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Слід вказати, що реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним як відповідач. Отримавши поданий до нього позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у формі гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
При цьому, залишення позовної заяви без розгляду не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність яких була зумовлена реалізацією права на судовий захист у межах ініційованого позивачем судового спору.
Як убачається із матеріалів справи, відповідач упродовж підготовчого провадження займав активну процесуальну позицію, подаючи відзив на позов, заперечував проти позовних вимог, додавши до першої заяви по суті справи (відзиву) клопотання про закриття провадження, надавши докази понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката та докази на підтвердження власної правової позиції; брав участь у всіх призначених у справі підготовчих засіданнях.
Разом з тим, з огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, зокрема кількістю і змістовним наповненням поданих у справі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, а також участю у засіданнях та не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг (підготовка відзиву на позов з додатками, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про продовження строку підготовчого провадження, та продовження строку на подання доказів, а також безпосередня участь у п`яти засіданнях ), з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти, та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №924/1224/25 в сумі 25 000,00 грн є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені відповідачем судові витрати у сумі 5 000,00 грн, відповідно доводи скаржника викладені в його апеляційній скарзі не беруться судовою колегією до уваги.
Крім того, слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додаткових постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом про наявність підстав для компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їх власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що додаткова ухвала Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 у справі №924/1224/25 прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" на додаткову ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.06.26 у справі № 924/1224/25 залишити без задоволення.
2. Додаткову ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.06.26 у справі №924/1224/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу №924/1224/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "02" вересня 2026 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Романюк Ю.Г.