Справа № 127/27102/26
Провадження 2-а/127/275/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов мотивовано тим, що постановою № R557875 від 29.05.2026, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. У постанові зазначено, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач зазначив, що повісткою № 7068759 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.04.2026 о 10 год. 00 хв., однак у цей час хворів та за станом здоров`я не мав можливості прибути. На підтвердження стану здоров`я послався на тривале лікування після перенесеного 03.02.2026 ішемічного інсульту, неодноразове стаціонарне лікування та медичну реабілітацію, а також на відомості про тимчасову непрацездатність у період, до якого входить 20.04.2026.
Також позивач звертав увагу, що під час складання протоколу № 1468 від 18.05.2026 письмово повідомив про причину неявки за повісткою, зазначивши, що перебував на лікуванні. Проте оскаржувана постанова не містить оцінки його пояснення, відомостей про перевірку причин неявки та мотивів, з яких повідомлена ним причина не була врахована.
Окремо позивач посилався на порушення при оформленні матеріалів адміністративного провадження. Зокрема, протокол № 1468 від 18.05.2026 складено як протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тоді як постановою № R557875 його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У викладі суті правопорушення у протоколі зазначено прізвище та ім`я іншої особи - ОСОБА_3 , а надалі виклад продовжено щодо ОСОБА_1 .
Позивач також зазначив, що постанова винесена 29.05.2026 за його відсутності. Вказував, що про її існування дізнався лише після відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим просив поновити строк звернення до суду, скасувати постанову № R557875 від 29.05.2026, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути на його користь судові витрати. Крім того, у позовній заяві просив зупинити виконання оскаржуваної постанови на час розгляду справи.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали, відзив на позовну заяву не надали.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов такого висновку.
Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу копії постанови № R557875 винесена 29.05.2026 у день її винесення або направлення йому копії постанови після її прийняття.
Листом Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.07.2026 ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № R557875 від 29.05.2026.
Постановою головного державного виконавця від 28.07.2026 відкрито виконавче провадження № 81596305 з примусового виконання постанови № R557875 від 29.05.2026 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі 34000 грн. Позовну заяву подано 30.07.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За відсутності доказів своєчасного вручення позивачу копії постанови, з урахуванням відкриття виконавчого провадження 28.07.2026 та звернення позивача до суду 30.07.2026, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлює такий строк.
Суд установив, що 18.05.2026 стрільцем відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 - старшим сержантом ОСОБА_4 складено протокол № 1468 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
У заголовку протоколу зазначено: «про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП». У викладі суті адміністративного правопорушення спочатку зазначено, що «громадянином ОСОБА_3 » порушено вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпунктів 2 та 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Далі у цьому ж протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вручено повістку № 7068759 про необхідність з`явитися 20.04.2026 о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак він не прибув у визначений час. В описі правопорушення вказано, що такими діями вчинено правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.
На другій сторінці протоколу повторно зазначено, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У письмових поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив: «Не з`явився за повісткою в зв`язку з тим, що перебував на стаціонарному лікуванні». На наступній сторінці ним додатково зазначено, що після цього перебував на денному стаціонарі та лікувався.
У протоколі міститься повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.05.2026 о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Під повідомленням міститься підпис ОСОБА_1 . Також на третій сторінці протоколу міститься його підпис про отримання другого примірника протоколу 18.05.2026.
Отже, доводи позивача в частині відсутності повідомлення про дату, час та місце розгляду справи 29.05.2026 не підтверджені матеріалами справи.
Разом із тим факт належного повідомлення про розгляд справи не усуває обов`язку посадової особи надати оцінку поясненням особи, перевірити повідомлені нею обставини та правильно визначити фактичну і правову підставу адміністративної відповідальності.
Постановою № R557875 від 29.05.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Постанова не містить викладу письмових пояснень ОСОБА_1 про лікування, оцінки такої причини неявки, відомостей про її перевірку або мотивів відхилення.
Також постанова не містить мотивів, з яких адміністративне правопорушення, зафіксоване протоколом як правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП з посиланням на порушення правил військового обліку, у постанові кваліфіковано вже за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення № 1612 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.02.2026 по 09.02.2026. Основний діагноз - інфаркт мозку внаслідок неуточненого закупорення або стенозу церебральних артерій, ішемічний інсульт від 03.02.2026 у басейні правої середньої мозкової артерії на ґрунті тромбозу М2 сегменту ПСМА. Також зазначено лівобічну плегію руки та грубий парез ноги, дизартрію, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію та інші супутні захворювання. При виписці рекомендовано подальшу реабілітацію.
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 15 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.02.2026 по 28.02.2026. У документі зазначено наслідки ішемічного інсульту від 03.02.2026, грубий спастичний лівобічний геміпарез та дизартрію. При виписці стан визначено як середньої важкості, пацієнт потребував сторонньої допомоги в побуті, самостійно пересувався з квадроходом під фізичним контролем, зберігався лівобічний спастичний геміпарез.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 763 ОСОБА_1 проходив стаціонарну медичну реабілітацію з 03.03.2026 по 17.03.2026 у КНП «ВОКМРЦВВРЗН ВОР». Основним діагнозом зазначено інфаркт мозку внаслідок неуточненого закупорення або стенозу мозкових артерій, ішемічний інсульт від 03.02.2026, супутніми - гіпертонічну хворобу, атеросклеротичну хворобу серця, цукровий діабет, спастичну параплегію, дизартрію та інші порушення. При виписці рекомендовано продовжити реабілітаційні заходи.
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1147 ОСОБА_1 повторно проходив стаціонарну медичну реабілітацію з 03.04.2026 по 17.04.2026. У документі зазначено стан після перенесеного ішемічного інсульту, спастичну параплегію, дизартрію та інші наслідки захворювання. При виписці рекомендовано продовжити виконання функціональних навантажень та динамічне спостереження.
Інформаційна довідка з електронної системи охорони здоров`я щодо медичного висновку № 1111-97Т6-А7Т6-36К7 від 18.04.2026 містить відомості про медичний висновок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 за категорією «захворювання або травма загального характеру» за період з 18.04.2026 по 30.04.2026. Водночас у самій інформаційній довідці міститься застереження, що вона не є документом, а запис про медичний висновок зберігається у центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я як електронний документ. Медичний висновок сформований лікарем ТОВ «Центр здоров`я Медсан».
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1625 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 14.05.2026 по 28.05.2026. У документі зазначено стан після перенесеного ішемічного інсульту, лівобічний грубий геміпарез, порушення ходи та опори, легкий когнітивний розлад з тривожно-депресивною симптоматикою та інші захворювання. У виписці також зазначено попередній електронний листок непрацездатності № 20857784-2040850940-1 з 30.04.2026 по 14.05.2026 та паперовий листок непрацездатності серії АЛА № 953346 з 14.05.2026 по 28.05.2026 із відміткою про продовження непрацездатності.
Матеріали справи містять також листок непрацездатності - продовження попереднього листка, у якому зазначено звільнення від роботи з 29.05.2026 по 02.06.2026 та необхідність стати до роботи 03.06.2026.
З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 105/26/1978/В від 03.06.2026 установлено, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності на один рік; датою, з якої встановлено інвалідність, зазначено 29.05.2026. Основним діагнозом визначено інфаркт мозку внаслідок неуточненої закупорки або стенозу церебральних артерій, а серед ускладнень та супутніх станів - порушення ходи та рухливості, легкий когнітивний розлад, дизартрію та інші паралітичні синдроми.
Наведені медичні документи утворюють послідовну хронологію лікування позивача після ішемічного інсульту 03.02.2026: стаціонарне лікування 03.02-09.02.2026, 09.02-28.02.2026, реабілітація 03.03-17.03.2026 та 03.04-17.04.2026, відомості про тимчасову непрацездатність з 18.04.2026 по 30.04.2026, подальшу непрацездатність з 30.04.2026, нове стаціонарне лікування 14.05-28.05.2026 та продовження непрацездатності до 02.06.2026.
Суд ураховує, що дослівне пояснення ОСОБА_1 у протоколі про перебування 20.04.2026 саме «на стаціонарному лікуванні» не повністю узгоджується з випискою № 1147, відповідно до якої черговий курс стаціонарної реабілітації завершився 17.04.2026. Однак така неточність у формулюванні не спростовує повідомленого ним факту хвороби та продовження лікування, оскільки вже з 18.04.2026 у центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я зафіксовано медичний висновок про його тимчасову непрацездатність до 30.04.2026.
Суд не надає інформаційній довідці з електронної системи охорони здоров`я наперед встановленої сили та враховує зазначене в ній застереження про те, що сама інформаційна довідка не є документом, а також те, що медичний висновок сформовано лікарем приватного закладу охорони здоров`я. Разом із тим відомості цієї довідки оцінюються у сукупності з виписками закладів охорони здоров`я до та після відповідного періоду, листками непрацездатності та рішенням експертної команди. Сукупність цих відомостей послідовно підтверджує тяжкий стан здоров`я позивача та безперервність лікування і відновлення у відповідний період.
Медичні документи, які стосуються 29.05.2026, підтверджують, що станом на день розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач також був тимчасово непрацездатним. Однак, оскільки матеріалами протоколу підтверджено своєчасне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, а доказів подання ним клопотання про відкладення розгляду справи матеріали не містять, сама по собі його відсутність 29.05.2026 не є підставою для скасування постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною третьою цієї статті встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною третьою цієї статті встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП встановлюють відповідальність за різні склади адміністративних правопорушень: ст. 210 КУпАП - за порушення правил військового обліку, ст. 210-1 КУпАП - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тотожний діапазон штрафу для громадян за вчинення відповідного порушення в особливий період не усуває відмінностей у предметі правового регулювання та юридичній кваліфікації діяння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, та прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Цією ж частиною ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної та комунальної форм власності, визнаються, зокрема, хвороба громадянина або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Пунктом 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, також передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної та комунальної форми власності, визнається, зокрема, хвороба громадянина або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
Пунктом 24 цього Порядку визначено обов`язок громадянина у разі неприбуття повідомити про причини неявки не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу або групі однотипних доказів.
Оцінюючи матеріали адміністративного провадження, суд звертає увагу, що протокол №1468 не містить лише одну технічну описку щодо правової кваліфікації. Посилання на ч. 3 ст. 210 КУпАП міститься у заголовку протоколу, у викладі суті правопорушення зазначено, що вчинено правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, а на другій сторінці протоколу повторно зазначено про притягнення ОСОБА_1 саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім того, у протоколі про порушені законодавчі норми міститься посилання на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правил військового обліку, тоді як оскаржувана постанова ґрунтується на порушенні ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і кваліфікує діяння за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, під час розгляду оскаржуваної постанови змінено не лише номер статті КУпАП, але й нормативну основу адміністративного обвинувачення. Статті 210 та 210-1 КУпАП передбачають різні склади адміністративних правопорушень. Матеріали справи не містять відомостей, що до винесення постанови ОСОБА_1 було повідомлено про зміну правової кваліфікації та надано можливість надати пояснення і докази саме щодо обвинувачення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин оформлення протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо чіткого зазначення особи, суті адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність. Наявність у фабулі протоколу прізвища іншої особи - ОСОБА_3 - додатково свідчить про внутрішню суперечливість документа. Посадова особа, яка розглядала справу, відповідно до ст. 278 КУпАП мала перевірити правильність складення протоколу та інших матеріалів, однак оскаржувана постанова не містить жодної оцінки цих суперечностей.
Така зміна правової кваліфікації без відображення її підстав та без забезпечення особі можливості надати пояснення стосовно конкретного обвинувачення не узгоджується з гарантіями, визначеними ст. 268 КУпАП, та не дає можливості визнати адміністративне провадження таким, що проведене з дотриманням права особи на захист.
Щодо причини неприбуття 20.04.2026 суд виходить з того, що сам факт неявки за повісткою встановлений матеріалами справи та позивачем не заперечується. Разом із тим для адміністративної відповідальності необхідним є встановлення протиправної та винної поведінки особи.
Під час складення протоколу, до винесення постанови, ОСОБА_1 повідомив посадовій особі, що причиною його неявки було лікування. Отже, на момент розгляду справи 29.05.2026 відповідачу було відомо про обставину, яка відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» могла мати значення для вирішення питання про наявність вини та складу адміністративного правопорушення.
Незважаючи на це, постанова № R557875 не містить оцінки повідомленої причини. Відповідач не встановив, чи хворів позивач на дату виклику, не витребував медичних документів, не зазначив, що пропонував позивачу їх надати, та не навів мотивів, з яких повідомлена ним причина визнана неповажною. Такий розгляд не відповідає вимогам ст. 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи.
Суд ураховує формальну вимогу ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо підтвердження поважної причини документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій державної та комунальної форм власності. Інформаційна довідка з про медичний висновок за період 18.04-30.04.2026 сама містить застереження, що не є документом, а висновок сформований лікарем приватного закладу. Тому суд не ґрунтує висновок про протиправність постанови виключно на цій довідці.
Водночас зазначена інформація узгоджується з медичними документами закладів охорони здоров`я: лише 17.04.2026 позивача виписано після чергового курсу стаціонарної реабілітації у зв`язку з тяжкими наслідками ішемічного інсульту, а з 30.04.2026 документально простежується подальша непрацездатність і стаціонарне лікування до кінця травня 2026 року. У подальшому позивачу встановлено третю групу інвалідності. Відповідач доказів недостовірності цього медичного масиву або доказів того, що стан здоров`я позивача 20.04.2026 дозволяв йому безперешкодно виконати вимогу повістки, суду не надав.
Суд також ураховує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем територіального центру комплектування та соціальної підтримки про причини неявки не пізніше трьох діб від 20.04.2026, як цього вимагає ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 24 Порядку № 560.
Однак оскаржуваною постановою ОСОБА_1 не інкриміновано порушення обов`язку повідомити ТЦК та СП про причину неявки протягом трьох діб або порушення обов`язку подальшого прибуття у семиденний строк. Єдиною фактичною підставою притягнення, наведеною у постанові, визначено неприбуття у строк та місце, зазначені в повістці. Суд перевіряє правомірність конкретного рішення за тими фактичними та правовими підставами, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу цього рішення, та не доповнює адміністративне обвинувачення новими обставинами, які у постанові особі не ставилися у вину.
Таким чином, відсутність доказів своєчасного триденного повідомлення не усуває встановлених судом порушень при прийнятті постанови та не може бути використана для обґрунтування її правомірності з підстав, яких сама постанова не містить.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачі відзиву на позов не подали, матеріалів адміністративної справи понад долучені позивачем документи не надали, причин неявки та мотивів прийняття постанови з урахуванням письмового пояснення позивача про лікування не повідомили, правомірність зміни кваліфікації з ч. 3 ст. 210 КУпАП на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не обґрунтували. Отже, покладений на відповідача процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення не виконаний.
Оцінивши кожний доказ окремо та докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, без оцінки пояснення особи про причину неявки, на підставі матеріалів, які містять істотні суперечності щодо особи та правової кваліфікації правопорушення.
За відсутності доказів відповідача, які б спростовували повідомлені позивачем обставини і підтверджували винну протиправну неявку саме в межах обвинувачення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд не має підстав вважати склад цього адміністративного правопорушення доведеним.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що відповідач не довів, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тому постанова № R557875 від 29.05.2026 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжною інструкцією від 30.07.2026 за подання цього адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 121, 139, 242, 245, 246, 250, 268, 271, 286, 295 КАС України, ст. 7, 9, 210, 210-1, 245, 247, 251, 256, 268, 278, 280, 283 КУпАП, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № R557875 від 29.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R557875 від 29.05.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Горбатюк