ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2145/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Коваль Тетяни Григорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Фізичної особи - підприємця Столяренка Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 1 034 104,02 грн
за участю представників:
позивача - Третьякової Н.Ю.,
відповідача - Столяренка Д.О. (особисто), Індутного-Шматька С.М.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Коваль Тетяна Григорівна 15.06.2026 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Столяренка Дмитра Олександровича, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 585 492,78 грн, з яких 555 280,00 грн - заборгованість з орендної плати; 22 457,67 грн - пеня за прострочення розрахунку; 2 209,00 грн три відсотка річних; 5 546,11 грн - інфляційне збільшення боргу, а також збитки в загальному розмірі 448 611,24 грн, з яких 429 361,24 грн - вартість реальних збитків; 19 250,00 грн - вартість оцінки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при поверненні відповідачем орендованого майна було виявлено відсутність певного майна за переліком та пошкодження орендованого майна, що зафіксовано в Акті повернення орендованого майна з оренди № 2 від 26.08.2025. Від підписання вищевказаного Акту відповідач відмовився, майно з оренди загальною вартістю 429 361, 24 грн не повернув, завдану позивачу шкоду не відшкодував.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 позовну заяву ФОП Коваль Тетяни Григорівни прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2145/26 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 07.07.2026 (вх. № 16532), відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги ґрунтуються на неповному встановленні фактичних обставин справи, неправильному застосуванні умов Договору суборенди № 30 від 01.01.2024, а також на доказах, які самі по собі не підтверджують наявність у відповідача обов`язку зі сплати заявлених до стягнення сум. Відповідач стверджує, що матеріали позовної заяви не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували обґрунтованість кожної із заявлених вимог. Значна частина доводів позивача спростовується умовами Договору, листуванням сторін, іншими письмовими доказами та фактичними обставинами справи.
Протокольною ухвалою господарського суду від 04.08.2026 підготовче провадження у справі № 922/2145/26 закрито; розгляд справи по суті призначено на 25.08.2026 о 14:50.
У судовому засіданні, яке відбулося 25.08.2026, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити позов.
Відповідач і його представник проти позову заперечували повністю.
Відповідач повідомив, що спірне майно (обладнання), яке він використовував у господарській діяльності та яке було передано йому в суборенду позивачем разом з приміщенням, не належить позивачу, з громадянкою Коваль він не знайомий, приміщення та обладнання разом з Договором йому передавала іша особа. Щодо цього обладнання відповідачем, як новим орендарем приміщення, було укладено нові договори оренди з власниками цього майна, та після припинення дії цих договорів обладнання було повернуто законним власникам.
У зв`язку з поганою якістю відеозв`язку, до матеріалів справи було долучено додаткові пояснення (вх. № 20203 від 18.08.2026), в яких представник відповідача письмово виклав свою позицію щодо заявленого позову, яку він намагався озвучити в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та відповідача особисто, суд встановив наступне.
01.01.2024 між фізичною особою - підприємцем Коваль Тетяною Григорівною (Орендар, позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем Столяренком Дмитром Олександровичем (Суборендар, відповідач у справі) було укладено Договір суборенди № 30, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (Об`єкт оренди) в порядку та строки, визначені цим Договором.
У пункті 1.2. Договору оренди сторони погодили, що під Об`єктом оренди Сторони даного Договору розуміють нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18. При цьому, Сторони погодили, що безпосередня площа та номер нежитлових приміщень, що передаються за цим Договором, зазначені в акті приймання-передачі Об`єкту оренди.
Об`єктом оренди, відповідно до Акту № 1 від 01.01.2024 до цього Договору, є нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 252,4 кв.м, що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Отакара Яроша, 18.
Відповідно до Акту № 1 від 01.01.2024, в оренду передано нерухоме майно разом із майном та устаткуванням за переліком.
Згідно з п. 5.1 Договору, Орендар зобов`язується сплачувати на користь Орендаря орендну плату за користування Об`єктом оренди у розмірах та строки, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору, нарахування Орендної плати розпочинається з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі № 1 та припиняється з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі, що засвідчує звільнення Суборендарем Об`єкту оренди та його передачі Орендарю.
У п. 5.4 Договору Сторони погодили, що загальний розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом оренди складає 70 672 гривень 00 копійок за один місяць користування Об`єктом оренди, з розрахунку 280 (двісті вісімдесят) гривень 00 копійок за один квадратний метр площі нежитлових приміщень на місяць з урахуванням ПДВ 20%.
Відповідно до п. 5.4 Договору, з врахуванням Додаткової угоди № 2 від 25.02.2025, Сторони погодили, що загальний розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом оренди з складає 55 528 гривень 00 копійок за один місяць користування Об`єктом оренди, з розрахунку 220 (двісті двадцять) гривень 00 копійок за один квадратний метр площі нежитлових приміщень на місяць з урахуванням ПДВ 20%.
За умовами п. 6.6.2 Договору, Суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші передбачені цим Договором платежі в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором.
Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення вказаного зобов`язання, Суборендарем орендна плата сплачувалася не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати станом на 30.09.2025 в розмірі 111 056,00 гривень.
Листом за вих. № 19 від 09.07.2025 Орендар повідомив Суборендаря про зміну орендної плати з 01.08.2025.
Відповідно до п. 5.5 Договору, недосягнення Сторонами згоди щодо перегляду та зміни розміру орендної плати є підставою для дострокового припинення дії Договору.
Згідно з п.10.3 Договору, якщо Орендар виявив ініціативу про припинення дії Договору, він повинен надіслати Суборендарю відповідну письмову пропозицію не пізніше ніж за 1 (один) календарний місяць до дати, з якої пропонується припинити дію цього Договору.
Листом за вих. № 20 від 25.07.2025 Орендарем повідомлено Суборендаря про припинення дії договору з 31.08.2025.
Суборендар проти дострокового припинення договору оренди не заперечував.
26.08.2025 в присутності Суборендаря та представника Орендаря Суборендарем складено Акт № 2 повернення орендованого майна з оренди. При складанні такого Акту було виявлено відсутність частини майна та устаткування, яке було передано в оренду, що відображено в Акті повернення майна з оренди № 2.
Примірник такого акту було надано Суборендарю для підписання та повернення Орендарю, що зафіксовано засобами відеофіксації.
Проте, Акт № 2 повернення майна Орендарю Суборендарем повернуто не було.
Як було зазначено вище, при поверненні орендованого майна було виявлено відсутність певного майна за переліком та пошкодження орендованого майна.
Відповідно до п. 7.4 Договору, при поверненні Об`єкта оренди в Акті приймання-передачі № 2 Сторони відображається стан, в якому Об`єкт оренди повертається Орендарю, у порівнянні зі станом, в якому він передавався Суборендареві відповідно до Акту приймання-передачі № 1. Об`єкт оренди вважається поверненим Орендарю з моменту підписання обома Сторонами Акту приймання-передачі № 2. В Акті приймання-передачі № 2 повинен вказуватись перелік усіх претензій, що стосуються стану Об`єкта оренди з урахуванням нормального зносу.
Дефектами Об`єкта оренди, що виникли з вини Суборендаря, вважаються будь-які дефекти, що не були відображені в Акті приймання-передачі № 1 та такими дефектами Сторони погодили вважати, забруднення та/або пошкодження стін, стелі, підлоги, сходів, інших поверхонь, вікон (в тому числі віконної фурнітури та жалюзі), дверей (в тому числі фурнітури), перегородок, електропроводки та електрофурнітури, проводки для мережі Ethernet, систем освітлення, опалення, кондиціювання, доступу до приміщень та сигналізації, пожежної безпеки, сантехнічних вузлів та душових кімнат (в тому числі унітазів, умивальників, змішувачів) тощо.
Відповідно до п. 7.5 Договору, у разі виявлення Орендарем дефектів під час приймання Об`єкту оренди, до моменту підписання Акту приймання-передачі № 2 проводиться оцінка відповідних збитків, завданих Об`єкту оренди. Оцінка здійснюється експертною фірмою, обраною за узгодженням Сторін, що має повноваження на такі види робіт. Така оцінка проводиться за рахунок Суборендаря протягом 5 (п`яти) робочих днів. Експертна оцінка проводиться на основі діючих цін на будівельні матеріали і роботи на момент складання відповідного акту оцінки.
При звільненні приміщення Суборендарем останнього було повідомлено про необхідність у відповідності до вимог п. 7.5. погодити експертну установу для проведення оцінки завданих збитків.
Разом з тим, відповідно до п. 7.7 Договору, Акт приймання-передачі № 2 підписується Сторонами після внесення грошової компенсації на банківський рахунок Орендаря або усунення Суборендарем усіх недоліків, що були зафіксовані в додатку до Акту приймання-передачі № 2, крім випадків, коли сума, що є необхідною для усунення недоліків, повністю покривається Гарантійним платежем, що підтверджується експертним висновком.
07.10.2025 на адресу відповідача позивачем було скеровано претензію із вимогою сплатити заборгованість з орендної плати, а також про необхідність протягом 7 днів з дня отримання вимоги надати кандидатуру експертної фірми (суб`єкта оціночної діяльності) для здійснення оцінки вартості завданої шкоди орендованому майну для погодження такої кандидатури Орендарем, а також підтвердити намір сплатити вартість послуг з оцінки завданої шкоди.
При цьому, позивачем було попереджено відповідача, що у разі відсутності пропозицій від Суборендаря щодо кандидатури експертної фірми (суб`єкта оціночної діяльності) для здійснення оцінки вартості завданої шкоди орендованому майну, Орендарем буде обрано таку експертну установу самостійно, оцінка заданої шкоди буде проведена, вартість послуг з оцінки завданої шкоди буде покладено на Суборендаря в обов`язковому порядку.
Разом з претензією позивачем було направлено відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків для підписання та повернення одного примірника позивачу.
Проте, як вказує позивач, відповідач ухилився від отримання вказаного листа-претензії.
Керуючись умовами Договору суборенди, позивач уклав Договір № 1 від 08.04.2026 із суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Експерт І" із оцінки майна, а саме основних засобів у кількості 119 одиниць, які не були повернуті відповідачем з оренди.
Вартість послуг з незалежної оцінки майна за умовами договору становить 19250,00 гривень. Актом приймання-передачі від 24.04.2026 підтверджується надання суб`єктом оціночної діяльності робіт з незалежної оцінки майна.
Позивачем сплачено грошові кошти за договором оцінки майна в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 20.04.2026.
За умовами п. 7.5 Договору суборенди, витрати зі сплати за проведення незалежної оцінки покладаються на Суборендаря. Зважаючи, що Суборендар ухилився від взятих на себе зобов`язань із укладення договору про оцінку майна, позивач має право на відшкодування понесених ним витрат.
За результатами оцінки суб`єктом оціночної діяльності було складено Звіт про оцінку майна, відповідно до якого загальна вартість майна складає 429 361,24 грн.
Відповідно до п. 7.6 Договору, Орендар має право на власний розсуд вимагати від Суборендаря усунення всіх дефектів Об`єкту оренди, що виникли з вини Суборендаря, за його рахунок, або використати Гарантійний платіж для покриття частини або всіх витрат, які понесе Орендар при усуненні таких дефектів за умови, що сума Гарантійного платежу не вважається межею відповідальності Суборендаря з відшкодування витрат Орендаря на усунення таких дефектів. У разі, якщо сума Гарантійного платежу є недостатньою для покриття витрат, понесених Орендарем у результаті усунення таких дефектів, Орендар має право застосувати будь-який інший передбачений законодавством спосіб захисту порушених прав для покриття витрат, понесених у результаті усунення таких дефектів, непокритих Гарантійним платежем.
Отже, позивач вимагає усунення порушення шляхом зобов`язання відшкодування завданої відповідачем шкоди, а саме неповернення майна з оренди загальною вартістю 429 361, 24 грн.
Як вже було зазначено, відповідно до положень п. 5.2 Договору, орендна плата нараховується до моменту підписання Акту № 2 повернення майна з оренди.
За умовами п. 7.7 Договору, Акт приймання-передачі № 2 підписується Сторонами після внесення грошової компенсації на банківський рахунок Орендаря або усунення Суборендарем усіх недоліків, що були зафіксовані в додатку до Акту приймання-передачі № 2.
Оскільки завдані збитки відповідачем не відшкодовані, Акт № 2 між сторонами не підписано, позивач як Орендар має право на нарахування орендної плати за весь час прострочення.
Так, станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача з орендної плати становить 111 056,00 гривень.
Відповідно до п. 5.4 Договору, з врахування Додаткової угоди № 2 від 25.02.2025, щомісячна орендна плата визначена сторонами в розмірі 55 528,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати становить:
- борг станом на 30.09.2025 - 111 056,00 грн;
- за жовтень 2025 року нараховано 55 528,00 грн;
- за листопад 2025 року нараховано 55 528,00 грн;
- за грудень 2025 року нараховано 55 528,00 грн;
- за січень 2026 року нараховано 55 528,00 грн;
- за лютий 2026 року нараховано 55 528,00 грн;
- за березень 2026 року нараховано 55 528,00 грн;
- за квітень 2026 року нараховано 55 528,00 грн;
- за травень 2026 року нараховано 55 528,00 грн.
Загальний розмір заборгованості станом на 31.05.2026 становить 555 280,00 грн (111 056,00 + (8 х 55 528,00)).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов`язання визначені статтею 611 ЦК України.
Відповідно до п. 8.1 Договору суборенди, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Позивачем нараховано пеню за весь час прострочення здійснення розрахунку.
Оскільки станом на 30.09.2025 заборгованість з орендної плати становила 111056,00 грн, прострочення настало 01.10.2025, кількість днів прострочення станом на 01.06.2026 становить 242.
Таким чином, за розрахунком позивача, пеня за прострочення зобов`язання становить 22 457,67 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Отже, у зв`язку з простроченням відповідачем орендних платежів, позивачем здійснено нарахування трьох відсотків річних за період з 01.10.2025 по 01.06.2026 у розмірі 2 209,00 грн та інфляційного збільшення боргу в розмірі 5 546,11 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості ФОП Столяренка Д.О. станом на 01.06.2026 становить 585 492,78 грн, у тому числі: загальна заборгованість з орендної плати - 555 280,00 грн; пеня за прострочення розрахунку - 22 457, 67 грн; три відсотки річних - 2 209,00 грн; інфляційні втрати - 5 546,11 грн.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам та застосовуючи норми права під час вирішення данного позову , суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.
Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вже було зазначено, вартість неповернутого з оренди майна становить 429 361, 24 грн.
Крім того, для здійснення оцінки майна позивач змушений був звернутись до суб`єкта оціночної діяльності, вартість послуг склала 19 250,00 грн, що також спричинило збитків позивачу.
За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов`язання з відшкодування збитків.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що у фактичних взаємовідносинах сторін усі питання щодо оренди, розміру платежів, продовження користування приміщенням, його повернення та майна обговорювалися ним з директором ТОВ "Укрімпекс" Шараповою О.М., яка діяла від імені та в інтересах сторони, що передавала об`єкт у користування, а особисто з позивачкою він не знайом.
Як вказує відповідач, 17.07.2025 ним було здійснено останній платіж у межах взаєморозрахунків за договором оренди. Водночас, ця дата не є датою припинення фактичного користування приміщенням. Господарська діяльність відповідача у приміщенні була фактично припинена 15.08.2025. Після цієї дати заклад не здійснював господарської діяльності.
26.08.2025 сторони та їх представники здійснювали дії, пов`язані з переданням приміщення, перевіркою та переданням майна. Саме цього дня представники позивача прийняли ключі від приміщення, внаслідок чого відповідач втратив вільний доступ до об`єкта. Окремі речі були довезені відповідачем 28.08.2025.
Отже, відповідач вважає, що події після 15.08.2025 не підтверджують продовження ним господарського використання приміщення, а стосуються виключно припинення орендних відносин, передання об`єкта, інвентаризації та врегулювання питання щодо майна.
Суд не може прийняти та відхиляє вищевказані доводи відповідача, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження вищевказаних обставин .
Матеріали справи не містять доказів , що якась інша особа , крім позивачки мала право діяти від її імені під час предачі об"єкту оренди та отримувати ключи.
Відповідно до п. 5.2 Договору, нарахування Орендної плати розпочинається з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі № 1 та припиняється з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі, що засвідчує звільнення Суборендарем Об`єкту оренди та його передачі Орендарю.
Оскільки відповідач не спростовує факту його особистого підпису на договорі та що він укладений саме з позивачем , то підтверженням факту повернення об"єкту оренди є докази передачі орендованого приміщення орендарю, тобто гр. Коваль або її уповноваженому на то представнику, на умовах, визначених розділом 7 Договору суборенди № 30 від 01.01.2024, що не було зроблено відповідачем, а відтак не доведено факту припинення користування спірним орендованим приміщенням з 15.08.2025 та відсутності підстав для продовження нарахування орендної плати по 31.05.2026, включно, що чітко передбачено п.5.2 Договору.
Також відповідач у судовому засіданні не заперечує факту відсутності в орендованому приміщенні спірного майна на момент складання Акту приймання-передачі № 2 у зв"язку з чим він його не підписав.
При цьому, відповідач звертає увагу на те, що спірне майно, яке перебувало в орендованому приміщенні, не належало позивачу та було повернуто його законним власникам на підставі окремих договорів оренди цього майна, укладених з ними після початку використання приміщення.
Відповідач зазначає, що частина спірного майна, обладнання, товарних залишків та предметів, перебували в об`єкті оренди в різний час, мали різне походження, використовувалися в межах діяльності закладу та не можуть розглядатися як однорідний масив речей, за який відповідач автоматично несе відповідальність у повному обсязі. Така обставина, на думку відповідача, має принципове значення, оскільки позивач будує свої майнові вимоги так, ніби весь перелік речей, на який він посилається, безперервно перебував у незмінному стані, у незмінному складі та під виключним контролем відповідача, тоді як матеріали справи свідчать про значно складнішу фактичну картину.
При цьому, відповідач вважає, що позивач, формуючи позов, мав розмежувати принаймні три різні часові та юридичні стадії: 1) період нормального виконання договору; 2) момент та обставини припинення фактичного користування об`єктом; 3) подальші дії сторін щодо повернення об`єкта та майна. Проте в позові ці обставини переважно подані як єдиний безперервний блок, без достатнього доказового розмежування між користуванням об`єктом, процедурою його повернення та спором щодо майна.
Суд не приймає вищевказані доводи відповідача, оскільки за приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, відповідач мав повернути саме позивачу нерухоме майно разом із майном та устаткуванням за переліком, яке було прийнято ним від позивача згідно з двостороннє підписаним Актом приймання-передачі № 1 від 01.01.2024.
Повернення частини устаткування, прийнятого в оренду за Договором суборенди № 30 від 01.01.2024, третім особам, а не орендарю, є порушенням умов цього договору.
При цьому, вимога відповідача про витребування у позивача доказів на підтвердження права власності на спірне устаткування є безпідставною, оскільки предметом спору у цій справі є виконання умов Договору щодо повернення майна, а не визнання права власності на майно, яке перебувало в оренді позивача та було передано останнім у суборенду відповідачу.
Відповідно до п. 7.6 Договору, Орендар має право на власний розсуд вимагати від Суборендаря усунення всіх дефектів Об`єкту оренди, що виникли з вини Суборендаря, за його рахунок, або використати Гарантійний платіж для покриття частини або всіх витрат, які понесе Орендар при усуненні таких дефектів за умови, що сума Гарантійного платежу не вважається межею відповідальності Суборендаря з відшкодування витрат Орендаря на усунення таких дефектів. У разі, якщо сума Гарантійного платежу є недостатньою для покриття витрат, понесених Орендарем у результаті усунення таких дефектів, Орендар має право застосувати будь-який інший передбачений законодавством спосіб захисту порушених прав для покриття витрат, понесених у результаті усунення таких дефектів, непокритих Гарантійним платежем.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Обраний позивачем спосіб захисту у вигляді стягнення вартості переданого в оренду та не повернутого майна в частині відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечує ефективний захист прав власника, а також гарантує забезпечення, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на мирне володіння своїм майном.
Отже, враховуючи встановлення факту неповернення відповідачем орендованого майна з його вини, суд вважає обгрунтованим вимогу про стягнення його вартості .
Умовами Договору суборенди № 30 від 01.01.2024 чітко визначено, що нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прймання-передачi, що засвідчує звільнення суборендарем об`єкту оренди та його передачу орендарю (п. 5.2 Договору); оцінка відповідних збитків, завданих об`єкту оренди, здійснюється експертною фірмою, обраною за узгодженням сторін, та проводиться за рахунок суборендаря протягом 5 (п`яти) робочих днів (п. 7.5 Договору).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Проте, відповідач своїми діями порушує одну із загальних засад цивільного законодавства - принцип добросовісності, який є важливою правовою межею для свободи договору, що не дозволяє сторонам зловживати своїми правами, та в силу якого, в договірних зобов`язаннях боржник несе обов`язок виконати зобов`язання добросовісно, з урахуванням звичаїв цивільного обороту.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов"язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона ствержує.Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протележний.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтверження своєї позиції , підтверження ним факту не повернення позивачу переданого в оренду майна за переліком, а також не підписання Акту приймання-передачі , суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов фізичної особи - підприємця Коваль Тетяни Григорівни підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Столяренко Дмитра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коваль Тетяни Григорівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) - 585 492,78 грн, з яких 555 280,00 грн - заборгованість з орендної плати; 22 457,67 грн - пеня за прострочення розрахунку; 2 209,00 грн - три відсотка річних; 5 546,11 грн - інфляційне збільшення боргу.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Столяренко Дмитра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коваль Тетяни Григорівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) - збитки в загальному розмірі 448 611,24 грн, з яких 429 361,24 грн - вартість реальних збитків; 19 250,00 грн - вартість оцінки.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Столяренко Дмитра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коваль Тетяни Григорівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 409,25 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "03" вересня 2026 р.
Суддя Н.М. Кухар