ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"03" вересня 2026 р. Справа № 924/970/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств
до Красилівської міської ради Хмельницької області
про визнання незаконним та скасування рішень №25 та №26 від 13.08.2026
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
01.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Красилівської районної спілки споживчих товариств до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконними та скасування рішень сімдесят сьомої позачергової сесії Красилівської міської ради Хмельницької області восьмого скликання №25 від 13 серпня 2026 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств» та №26 від 13 серпня 2026 року «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств».
З позовною заявою Красилівською районною спілкою споживчих товариств подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227);
- заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, органам та суб`єктам державної реєстрації речових прав, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» вчиняти дії, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:1178, площею 0.5907 га., цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227).
- заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, державним кадастровим реєстраторам, які діють відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» вчиняти дії, пов`язані із поділом земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:1178, площею 0.5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказує, що 05.08.2026 Красилівська райспоживспілка звернулася до Красилівської міської ради, Красилівської житлово-експлуатаційної контори із позовною заявою про витребування у постійне користування земельної ділянки площею 0.75 га, у межах, координатах поворотних точок та конфігурації їх накладення, що відповідають земельній ділянці, якій був присвоєний кадастровий номер: [номер приховано]:01:002:0775, площею 0.75 га, скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: [номер приховано]:01:002:1178, [номер приховано]:01:002:1179, та припиненням речових прав відносно таких ділянок. Під час розгляду вказаного спору Господарським судом Хмельницької області (справа №924/853/26), зокрема після відкриття провадження 10.08.2026, Красилівською міською радою було прийнято ряд рішень, які істотно впливають на предмет такої справи, та грубо порушують права Красилівської райспоживспілки, як постійного користувача відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996.
Зокрема, 13.08.2026 відповідачем прийнято рішення №25 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств» та №26 «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств».
В заяві про забезпечення позову зазначено, що оскільки рішення Красилівської міської ради №26 від 13.08.2026 є підставою для розроблення технічної документації про поділ земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178 та наступним буде рішення Красилівської міської ради про затвердження такої технічної документації, внаслідок чого буде припинено існування спірної земельної ділянки як об`єкта права, та перенесення такої ділянки до архівного шару ДЗК. Заявник зазначає, що у зв`язку з вищевикладеним, заявлений позивачем спосіб захисту втратить свою ефективність, та створить додаткові передумови для повторного звернення до суду. Вказане, в свою чергу, унеможливлює ефективне виконання судового рішення, навіть за умови задоволення позовних вимог позивача.
Як стверджує заявник, поділ такої земельної ділянки здійснено із грубим порушенням суб`єктивних прав останнього, а також, із порушенням норм матеріального права, оскільки на даний час, Красилівська райспоживспілка залишається постійним користувачем частини спірної земельної ділянки, яка є незабудованою.
Крім того, на думку заявника, з оскаржуваного рішення №26 від 13.08.2026 вбачається, що відповідач має намір після поділу земельних ділянок здійснити передання 8 (восьми) новоутворених ділянок іншим суб`єктам, що значним чином вплине на об`єктивний розгляд справи, оскільки потребуватиме встановлення нового суб`єктного складу.
Позивач вважає відсутніми підстави для застосування зустрічного забезпечення, оскільки заявлені заходи забезпечення позову не зумовлюють порушення прав та інтересів відповідача та не спричинять останньому збитків.
При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховується таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Суд враховує, що відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах Верховного Суду України від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19, від 12.08.2021р. у справі №908/309/21).
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 №924/98/24, якою скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі №924/98/24 про відмову в позові та ухвалено нове рішення про визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання №43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", встановлено, що Красилівською міською Радою народних депутатів видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 161, як вказано в акті, на підставі рішення Красилівської міської Ради народних депутатів від 27.09.1996 за № 360; надано Красилівській райспоживспілці для виробничої бази у постійне користування. Площа земельної ділянки, наданої у постійне землекористування 9, 91 га.
За змістом витягів з Державного земельного кадастру від 08.05.2013 та від 03.08.2026 державним реєстратором внесено відомості про реєстрацію 08.05.2013 земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0775 площею 0,75 га з місцем розташування: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 у державну власність. В подальшому 10.08.2023 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою в особі Красилівської міської ради. При цьому, 22.01.2024 до реєстру внесено запис про те, що земельна ділянка в процесі поділу як об`єкт нерухомого майна на підставі рішення Красилівської міської ради №54 від 14.12.2023.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2026, 22.01.2024 зареєстровано право власності Красилівської міської ради на земельні ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178 площею 0,5907 га та з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1179 площею 0,1593 га.
На розгляді в Господарському суді Хмельницької області перебуває справа №924/853/26 (суддя Вибодовський О.Д.) за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області до Красилівської міської ради Хмельницької області м. Красилів Хмельницької області, до Красилівської житлово-експлуатаційної контори м. Красилів Хмельницької області про:
- витребування у Красилівської міської ради Хмельницької області, Красилівської житлово-експлуатаційної контори на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств у постійне користування земельної ділянки площею 0,75 га, у межах, координатах поворотних точок та конфігурації їх накладення, що відповідають земельній ділянці, якій був присвоєний кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0775, площею 0,75 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 61, м. Красилів, Хмельницького р-н., Хмельницької області, яка була надана у постійне користування Красилівській районній спілці споживчих товариств на підставі Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996 р., виданого Красилівською міською Радою народних депутатів;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право - 53454821, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227), припинивши право комунальної власності на неї;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право - 53456072, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право комунальної власності на неї;
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування Красилівської житлово-експлуатаційної контори, номер запису про право - 57303211, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право постійного користування на неї;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227).
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.08.2026 №924/853/26 відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
В подальшому, 13.08.2026 на сімдесят сьомій позачерговій сесії Красилівської міської ради Хмельницької області восьмого скликання прийнято рішення №25 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178 площею 0,5907 га.
Згідно з рішенням Красилівської міської ради №26 від 13 серпня 2026 року «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств» вирішено надати дозвіл Красилівській міській раді Хмельницької області на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 0,5907 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1178, що знаходиться по вулиці М. Грушевського, 61 в м. Красилів Хмельницької області, на 8 окремих земельних ділянок площами 0,0302 га, та 0,0871 га, 0,0734 га, 0,0598 га, 0,0933 га, 0,0893 га, 0,0532 га, 0,1044 га.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2022 у справі №910/4192/22, у немайнових спорах суд здійснює заходи щодо забезпечення позову з превентивною сферою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, та, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуванням у судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза неможливості чи суттєвого утруднення ефективного захисту або оновлення порушених чи оскаржених прав та інтересів покливача.
Суд зазначає, що у разі якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
За змістом абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відтак, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
З огляду на те, що вжиття заходів забезпечення позову, зокрема обтяжень речових прав на нерухоме майно, у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:1178 та заборона Красилівській міській раді Хмельницької області, органам та суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти дії, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням речових прав та поділом вказаної земельної ділянки, пов`язане з частиною позовних вимог заявлених Красилівською районною спілкою споживчих товариств в межах справи №924/853/26, зокрема про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації та державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право - 53454821, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178, то ухвалення судом рішення у справі №924/853/26 без вирішення питання про припинення таким рішенням обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1178, про яке просить позивач в межах цієї справи №924/970/26, не вбачається процесуально можливим.
Окрім того, під час вирішення питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії суд має дослідити, чи не підпадає вжиття таких заходів забезпечення позову під заборону, передбачену, зокрема, частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що згідно імперативної норми викладеної в частині 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд зауважує, що позовна вимога про визнання незаконними та скасування рішення сімдесят сьомої позачергової сесії Красилівської міської ради Хмельницької області восьмого скликання № 26 від 13 серпня 2026 року «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств» та заявлена вимога про забезпечення позову шляхом заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, державним кадастровим реєстраторам, які діють відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» вчиняти дії, пов`язані із поділом земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:01:002:1178, площею 0.5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227) підпадають під зміст ч. 11 ст. 137 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відтак, у випадку можливого скасування актів індивідуальної дії (рішень ради), вони не породжують жодних правових наслідків від моменту їх прийняття, а тому суд не вбачає необхідності у вжитті заходів забезпечення позову у справі №924/970/26, які просить застосувати заявник у заяві від 01.09.2026.
При цьому, заявником не надано доказів на підтвердження обставин вчинення Красилівською міською радою дій, направлених на відчуження спірної земельної ділянки або передачу її в користування іншим особам, або ж доказів на підтвердження підготовки до вчинення вказаних дій. В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували звернення інших осіб до відповідача із проханням надати в користування земельну ділянку, а сама по собі можливість розпоряджатися відповідачем як власником своїм майном жодним чином не свідчить про те, що ним будуть вжиті відповідні заходи.
Наявність у відповідача такої можливості, а також припущення заявника про намір відповідача вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Оцінивши обґрунтованість доводів позивача (заявника) щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, недоведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів в межах справи №924/970/26, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Красилівської районної спілки споживчих товариств від 01.09.2026.
Окремо, суд звертає увагу заявника, що відмова у забезпеченні позову не позбавляє останнього права звернутись з заявою про забезпечення позову після звернення позовом у відповідності до ст.ст. 136, 137 ГПК України за наявності на те законних та обґрунтованих підстав з відповідними доказами.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 121, 136, 137, 140, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Красилівської районної спілки споживчих товариств про забезпечення позову від 01.09.2026 відмовити.
Повідомити учасників про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвалу надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (03.09.2026) та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ