УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/258/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі
за позовом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області
до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Холмківської сільської ради Ужгородського району",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області,
про стягнення 1 952 128,87 грн заборгованості
ВСТАНОВИВ:
13.08.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 (повний текст складено 24.07.2026), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2026 у справі № 907/258/26. Вказана касаційна скарга була подана 12.08.2026 через підсистему "Електронний суд".
У касаційній скарзі Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області виклала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного
апеляційного господарського суду від 15.07.2026 року у справі № 907/258/26.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області в касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте належним чином їх не обґрунтовує.
Зокрема, посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував єдиний висновок Верховного суду - постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 915/222/24 щодо доказової сили акта ревізії Управління Держаудитслужби. Крім того, скаржник покликається на позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 08.07.2020 по справі № 754/17518/15-ц, від 23.01.2019 року № 355/385/19, щодо обов`язковості договору.
Посилаючись на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник стверджує, що в результаті здійснення моніторингу та аналізу правових позицій Верховного суду, що містяться в ЄДРСР, позивач не знайшов правового висновку в аналогічних справах, тому ця справа повинна бути переглянута судом касаційної інстанції для формування правозастосовчої практики.
Верховний Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій із цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Проте Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області в касаційній скарзі належно не обґрунтувала підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1- 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки наведене свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Сюртівській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області необхідно подати до суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід належно обґрунтувати підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1- 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 907/258/26 залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай