КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
03 вересня 2026 року Київ № 320/33359/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови та стягнення шкоди
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив суд, з урахуванням уточнень:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенка Владислава Андрійовича від 18.08.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81711551;
- зобов`язати відповідача усунути наслідки протиправного відкриття виконавчого провадження, у тому числі зняти арешт з коштів, накладений у межах зазначеного виконавчого провадження, та повернути позивачеві стягнуті протиправно кошти;
- стягнути з відповідача на мою користь шкоду, завдану протиправними діями державного виконавця, у розмірі 10 000 грн (статті 1166, 1173 ЦК України)
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом наголошено, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. з первинно заявлені позовні вимоги.
Позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останнім додано ще одну вимогу про стягнення шкоди у розмірі 10000,00 грн, за заявлення якої є необхідність у сплаті судового збору.
В той же час, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем та додано довідки про доходи за червень 2025 року по червень 2026 року.
Дослідивши вказані заяви, суд зазначає, що станом на 03 вересня 2026 року виявлені недоліки позовної заяви позивачем не усунуто; клопотань про продовження строку на усунення недоліків не подано.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд зазначає, що останньому чітко визначено суму судового збору, яка підлягає сплаті, а саме 1064,96 грн. за первинно заявлені позовні вимоги та роз`яснено про порядок сплати судового збору.
В той же час, позивачем збільшено розмір позовних вимог та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяв та заяви про уточнення позовних вимог, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20).
Позивачем не додано довідки про доходи за минулий рік, а саме за 2025 рік, а долучена виписка за червень 2025 по червень 2026 роки, яка не є належним доказом підтвердження скрутного становища.
Крім того, суд звертає увагу, що ухвала про залишення без руху доставлена до електронного кабінету представника 28.08.2026, тому строк на усунення недоліків сплив 02.09.2026.
Станом на 03.09.2026 недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на достатній час для усунення недоліків позовної заяви та час, наданий судом щодо можливого отримання заяви про виправлення недоліків позовної заяви засобами поштового зв`язку, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Водночас, суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пункту 1 частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суддя Київського окружного адміністративного суду-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та стягнення шкоди - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.