ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 вересня 2026 року справа № 380/18067/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 31.03.2026 року з урахуванням обмежень, пов`язаних із бюджетними асигнуваннями, а також нездійснення виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №380/2699/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 31.03.2026 року без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №380/2699/25. В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві вказав, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/2699/25 (набрало законної сили 31.03.2026) відповідач, здійснивши перерахунок пенсії з 01.02.2023, застосував п.14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», та після перерахунку виплата перерахованої пенсії у фактично нарахованому на виконання рішення суду розмірі не відбувалась.
Вважаючи, що встановлення обмеження щодо способу та строків виконання судових рішень, яке фактично допускає часткове їх виконання та звужує обсяг гарантій соціального захисту, передбачених Конституцією України та спеціальними законами є протиправним, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак отримав відмову.
Вважаючи такій дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Як встановлено судом з матеріалів справи, а також відомостей ЄДРСР, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/2699/25 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, складеної Адміністрацією Державної прикордонної служби України, станом на 01.01.2023 (№11/21159-суд від 06.09.2024); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 01.01.2023 (№11/21159-суд від 06.09.2024), з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено повністю.
Позивач повідомляє, що на виконання вищезазначеного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок основного розміру його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/21159-суд від 06.09.2024.
Однак, після такого перерахунку виплата перерахованої пенсії у фактично нарахованому на виконання рішення суду розмірі не відбувається, що підтверджує відповідач у листі від 17.06.2026.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач, звертаючись із позовними вимогами у даній справі про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 31.03.2026 без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №380/2699/25, фактично оскаржує бездіяльність відповідача по не виконанню рішення суду у справі №380/2699/25, а саме в частині виплати перерахованої пенсії.
При цьому, суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/2699/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2023 не лише перерахунок, і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №11/21159-суд від 06.09.2024.
Водночас, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Верховний Суд у постанові від 08 червня 2021 року (справа № 1.380.2019.004275 адміністративне провадження № К/9901/18540/20, номер в реєстрі 97494976) зазначив, що відповідно до частини другої статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 382 КАС визначені способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, як то: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС, якою передбачено оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.
Частиною першою статті 383 КАС встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено способи забезпечення виконання судових рішень. Та обставина, що у КАС України є спеціальні норми, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи, на користь якої ухвалено рішення, шляхом подання позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Також подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18) та Верховним Судом в постанові від 08.06.2021 у справі № 1.380.2019.004275.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 31.03.2026 з урахуванням обмежень, пов`язаних із бюджетними асигнуваннями, а також нездійснення виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №380/2699/25 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 31.03.2026 без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №380/2699/25, не можуть бути предметом нового публічно-правового спору та розглядатися адміністративним судом у порядку іншого (нового) позовного провадження, оскільки вказані вимоги стосуються невиконання чи неналежного виконання суб`єктом владних повноважень рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/2699/25, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам КАС України. Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
При цьому, на виконання ч. 6 ст. 170 КАС України суд повідомляє, що такі вимоги не можуть бути вирішена в жодній юрисдикції.
Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Крім того, суд також звертає увагу, що позивач жодним чином не позбавлений судового захисту, але не у порядку позовного провадження, а в порядку розгляду судом, який вирішив спір, процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення від 28.02.2025 у справі №380/2699/25.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -
п о с т а н о в и л а:
відмовити у відкритті провадження у справі №380/18067/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна