ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2026 року справа № 380/18189/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (21321, Львівська область, Яворівський район, с. Шегині; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 10.12.2024 по день фактичного розрахунку 29.07.2026 (включно);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 10.12.2024 по день фактичного розрахунку 29.07.2026 (включно).
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 3,4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
У позовній заяві позивач зазначає, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вказує, що виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 09.12.2024, а остаточний розрахунок з нею проведено 29.07.2026. У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 10.12.2024 по день фактичного розрахунку 29.07.2026 (включно).
Тобто, позивачем фактично заявлено вимогу майнового характеру, однак не зазначено ціну позову та не сплачено судовий збір за подання вказаного позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривня.
Пунктом 2 статті 3 регламентується, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Надане посвідчення позивача серії НОМЕР_4 від 16.02.2016 підтверджує пільги встановлені для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
Разом із цим, суд зазначає, що стаття 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою визначено пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, не містить пільг щодо звільнення вказаної категорії осіб від сплати судового збору за подання позовів до суду.
Доказів, які підтверджують віднесення особисто позивача до ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, до матеріалів справи не надано.
Отже, з огляду на зазначене, суд доходить висновку, що положення пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» на позивача не розповсюджуються.
Відтак, позовна вимога, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягає оплаті судовим збором. При цьому, як судом зазначалось раніше, позивачем не визначено розмір позовних вимог.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно навести розрахунок розміру позовних вимог та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті з урахуванням приведених вимог у відповідність (визначити ціну позову) та доплатити судовий збір у разі необхідності з урахуванням фактично сплачено.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду копії документа, що приєднується до позовної заяви, а саме:
- виправлену позовну заяву із зазначенням ціни позову;
- надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» (з урахуванням визначеної позивачем ціни позову).
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна