МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 вересня 2026 р. № 400/10823/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У позові позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997р. №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи зазначені вище положення КАС України, характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
Керуючись ст. 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко