Справа № 420/20937/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 09 липня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6), в якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів, - січня 2008 року;
зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 16 липня 2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду та прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №420/20937/26 за правилами спрощеного позовного провадження у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області та перебував на відповідному грошовому забезпеченні.
Позивач вказує, що у спірний період відповідачем не було належним чином нараховано та виплачено йому індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів, що, на його переконання, призвело до виплати грошового забезпечення у неповному розмірі.
Позивач наголошує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, має обов`язковий характер.
На переконання позивача, для проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року місяцем, з якого має здійснюватися обчислення індексу споживчих цін, є січень 2008 року, оскільки саме у цьому місяці відбулося підвищення посадових окладів відповідної категорії осіб. Відтак не нарахування та невиплата відповідачем індексації у належному розмірі порушує право позивача на отримання грошового забезпечення у повному обсязі. Саме застосування січня 2008 року як відповідного місяця є одним із ключових спірних питань у справі.
Також позивач зазначає, що під час виплати належних йому сум індексації грошового забезпечення відповідач повинен одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
30 липня 2026 року (сформовано в системі ЕС 29.07.2026) до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з таких підстав.
Насамперед відповідач звертає увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду та зазначає, що спірні правовідносини пов`язані з виплатою грошового забезпечення, а тому мають характер спору щодо оплати праці. На думку відповідача, до таких правовідносин підлягають застосуванню положення статті 233 КЗпП України як спеціальної норми щодо строку звернення до суду за захистом права на оплату праці. Відповідач вважає, що про можливе порушення своїх прав позивач мав дізнатися не пізніше дня, наступного після звільнення зі служби цивільного захисту.
Також відповідач зазначає, що звернення позивача до Головного управління із заявою та отримання відповіді не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права, та саме по собі не може свідчити про дотримання строку звернення до суду. На переконання відповідача, позивачем не наведено належних та об`єктивних причин, які фактично перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду.
Щодо суті заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що позивач проходив службу цивільного захисту у Головному управлінні, а порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначаються спеціальним законодавством.
Відповідач не заперечує, що індексація грошового забезпечення є передбаченою законом виплатою та що відповідно до Порядку №1078 індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу. Разом із тим зазначає, що проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів відповідних бюджетів.
Стосовно визначення місяця, який має враховуватися при проведенні індексації, відповідач зазначає, що підвищення посадового окладу відбулося у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, у зв`язку із чим січень 2008 року набув значення базового місяця для нарахування індексації.
Водночас відповідач посилається на зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №1013, та стверджує, що починаючи з 01 грудня 2015 року було змінено механізм проведення індексації. На думку відповідача, при обчисленні індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту мав ураховуватися січень 2016 року як місяць підвищення, у зв`язку із чим підстав для перерахунку індексації із застосуванням січня 2008 року за заявлений позивачем період відповідач не вбачає.
З огляду на наведене представник відповідача вважає, що Головне управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства, та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Відповідь на відзив не надходила.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив службу у Головному управлінні ДСНС України в Одеській області, що підтверджено записами у трудовій книжці позивача.
З матеріалів справи вбачається, що за спірний період індексація грошового забезпечення позивачу у належному розмірі із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого розпочинається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, не нараховувалась та не виплачувалась.
З метою відновлення порушеного права представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати належної позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Листом № 66 05-3696/66 01/2 від 15.05.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення у заявленому позивачем порядку, повідомивши, що в Головному управлінні нарахування індексації позивачу здійснювалось відповідно до вимог Порядку № 1078, січень 2015 року був базовим місяцем станом на грудень 2015 року.
Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове та матеріальне забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації та інших установлених законодавством обставин.
При цьому грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Саме така послідовність викладення норм щодо індексації використана і в наданому зразку.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій статті 4 Закону №1282-XII.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-XII, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, які відповідно до статті 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення ведеться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
При цьому суд зазначає, що механізм визначення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, врегульований пунктом 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів.
Отже, визначальним для встановлення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, є підвищення саме тарифної ставки (посадового окладу), а не будь-яке збільшення загального розміру грошового забезпечення за рахунок інших його складових.
Судом встановлено, що у спірний період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, до яких належав позивач, не підвищувалися.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, було затверджено схеми посадових окладів відповідних категорій осіб.
Наступне підвищення посадових окладів відбулося лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, тобто з 01 березня 2018 року.
Таким чином, у період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадові оклади відповідної категорії осіб не змінювалися, та наступне підвищення відбулось із набранням чинності постанови №704.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» були внесені зміни до Порядку №1078, які застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Внаслідок цих змін запроваджено єдиний підхід до проведення індексації грошових доходів населення, відповідно до якого для обчислення індексу споживчих цін визначальним є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу).
Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року, для визначення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, необхідно встановити місяць останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає особа.
При цьому суд зазначає, що підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок збільшення інших його складових, зокрема надбавок, доплат, премій, за відсутності підвищення посадового окладу, не є підставою для зміни місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що підвищення у грудні 2015 року розміру грошового забезпечення за рахунок його окремих складових мало наслідком визначення січня 2016 року місяцем, з якого розпочинається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Суд наголошує, що положення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній у спірний період, пов`язують зміну такого місяця саме з підвищенням тарифної ставки (посадового окладу), а не зі збільшенням загального розміру грошового забезпечення особи внаслідок зміни розміру його інших складових.
Як встановлено судом, посадові оклади осіб рядового і начальницького складу були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
У подальшому до 01 березня 2018 року підвищення посадових окладів відповідної категорії осіб не відбувалося.
Таким чином, суд доходить висновку, що для проведення індексації грошового забезпечення позивача за спірний період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, є січень 2008 року.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України №1013 як на підставу для визначення січня 2016 року відповідним місяцем, оскільки зазначеною постановою не було підвищено посадові оклади осіб рядового і начальницького складу, до яких належав позивач.
Відтак зміна механізму індексації з 01 грудня 2015 року сама по собі не є підставою для зміни місяця, з якого обчислюється індекс споживчих цін, за відсутності фактичного підвищення посадового окладу.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року не було здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання останнього здійснити відповідне нарахування та виплату.
Щодо позовних вимог у частині одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).
Відповідно до пункту 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується особам, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують таких осіб, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат доходів, спричинених утриманням податку з доходів фізичних осіб.
Грошова компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат у розмірі фактично сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою належного особі грошового забезпечення та має компенсаторний характер, спрямований на підтримання купівельної спроможності грошових доходів особи в умовах зростання цін.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, нарахування та виплата такої індексації повинні здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Щодо посилань відповідача на відсутність відповідного бюджетного фінансування для виплати індексації грошового забезпечення суд зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Разом з тим суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є встановленою законом державною соціальною гарантією, а тому її виплата не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності у відповідача відповідних бюджетних асигнувань.
Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання суб`єктом владних повноважень установленого законом обов`язку щодо нарахування та виплати особі належних їй сум грошового забезпечення, у тому числі його індексації.
Таким чином, посилання відповідача на обмеженість фінансових ресурсів та здійснення видатків виключно у межах бюджетних асигнувань не спростовують наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення у встановленому законом розмірі.
При цьому суд враховує, що сам відповідач у відзиві зазначає, що посадовий оклад відповідної категорії осіб був змінений у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1294 та що саме січень 2008 року набув значення базового місяця для проведення індексації.
Суд також зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів та ґрунтується на чинних нормативно-правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, відсутність у відповідача коштів на виплату індексації грошового забезпечення не є належною правовою підставою для невиконання обов`язку щодо її нарахування та виплати.
Щодо повноважень відповідача при визначенні місяця, з якого має здійснюватися обчислення індексу споживчих цін, суд зазначає, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між декількома юридично допустимими рішеннями, кожне з яких є правомірним.
Натомість у спірних правовідносинах положення Порядку №1078 встановлюють лише один правомірний варіант поведінки відповідача - проведення індексації грошового забезпечення з урахуванням місяця останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу).
Оскільки судом встановлено, що у період з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року підвищення відповідних посадових окладів не відбувалося, відповідач не наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення іншого місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Таким чином, у спірних правовідносинах січень 2008 року є місяцем, який відповідач зобов`язаний застосувати для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Разом з тим спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, тобто виплати, яка входить до структури належного позивачу грошового забезпечення.
Суд зазначає, що до 19 липня 2022 року частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Водночас суд враховує, що спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення виникли за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, тобто у період дії редакції частини другої статті 233 КЗпП України, якою право на звернення до суду з вимогами щодо виплати належних сум заробітної плати не обмежувалося будь-яким строком.
При цьому зміна правового регулювання строків звернення до суду, яка відбулася з 19 липня 2022 року, не може мати наслідком позбавлення особи права на судовий захист щодо правовідносин, які виникли у період дії законодавства, що не встановлювало строкового обмеження для звернення з відповідними вимогами.
З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19 липня 2022 року.
Відтак доводи відповідача про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права безпосередньо під час отримання грошового забезпечення або при виключенні зі списків особового складу, та з цього моменту обчислювати тримісячний строк звернення до суду, є безпідставними та відхиляються судом.
Таким чином, підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду суд не встановив.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем не доведено правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожний доказ, який є у справі, щодо його належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін є протиправною.
З метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому така виплата має бути проведена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, оскільки саме такий спосіб виконання відповідає встановленому законодавством механізму виплати належного позивачу грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Молодіжна, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Молодіжна, 6) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Молодіжна, 6) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко