ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/13910/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №440/13910/24, що набрало законної сили 07.05.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної індексації різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2021 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24 - задоволено частково. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24. У задоволенні заяви ОСОБА_1 в іншій частині - відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 у строк протягом двох місяців з дня отримання повного тексту ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
24 серпня 2026 року до суду надійшов звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24. /том 2 а.с. 1-2/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
Розглянувши звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з частиною першою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до частини третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частиною першою 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до положень частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною п`ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
У поданому до суду звіті про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24 військова частина НОМЕР_1 зазначила, що боржником здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 . Відповідно до підпунктів 9 та 13 Пункту 2.6 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 № 754), за кодом 2800 «Інші поточні видатки» здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі: 9) виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу). Фінансові ресурси для забезпечення виконання судових рішень та сплати виконавчих зборів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" до військової частини НОМЕР_1 у 2026 році не надходили. Військовою частиною НОМЕР_1 щомісячно подаються розрахунки про потребу в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення. У разі надходження бюджетних коштів для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" військовою частиною НОМЕР_1 будуть здійснюватись виплати в порядку черговості.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №440/13910/24, що набрало законної сили 07.05.2025, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2021 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 нараховано ОСОБА_1 :
- індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року у розмірі 98677,75 грн., що підтверджується розрахунком;
- індексацію різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 лютого 2021 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду, у загальному розмірі 156100,67 грн., що підтверджується розрахунком.
Командиром військової частини НОМЕР_1 подано начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальний за бюджетну підпрограму) (відомчий код розпорядника коштів НОМЕР_2 ) розрахунок на потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення А3114 на серпень 2026 року, у якій за порядковим №2 зазначено ОСОБА_1 - 132289 грн.; потреба за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення (з к. ПДФО та ЄСВ) - 188101 грн. том 2 а.с. 4/.
Невиплату коштів позивачу відповідач пояснює неналежним фінансуванням.
За приписами статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими; витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.
Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів, який у розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною установою в особі її керівника, уповноваженою на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я, середньострокових зобов`язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, зокрема, принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Бюджетного кодексу України витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.
Частиною 1 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Судове рішення у цій справі стосується здійснення виплати індексації грошового забезпечення, що не виплачене через відсутність достатніх бюджетних асигнувань у військової частини НОМЕР_1 , необхідних для виплати коштів індексації на виконання цього рішення суду.
Враховуючи, що відповідач фінансується за рахунок Державного бюджету України, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання у повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях керівника відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Разом з тим, оскільки рішення суду у цій справі не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_3 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі №440/10638/24.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/13910/24 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
На підставі наведеного, керуючись статтями 241-243, 248, 294, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/13910/24 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №440/13910/24.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич